Суть справи
Сергій Стерненко – одеський громадський діяч, юрист та блогер.
В Одесі на нього здійснили 3 напади, під час останнього Сергія поранив одного з нападників Івана Кузнєцова, який згодом помер.
У 2020 році після призначення Генеральним прокурором України Ірини Венедіктової та під її тиском Стерненку висунули підозру за ст. 115 ККУ «Умисне вбивство» та ст. 222 ККУ «Незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної чи холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин».
Стерненко наголошує: захищався і діяв відповідно до статті щодо необхідної оборони. Жоден зі свідків не підтвердив, що він добивав нападника. Доказів саме умисного вбивства в справі немає, а експертиза підтвердила: ніж не є холодною зброєю.
За словами Стерненка, у матеріалах справи описані дії, що підпадають під статтю 116 ККУ “Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання”, санкція якої передбачає позбавлення волі до 5 років. Натомість прокурори інкримінують статтю, за якою можуть посадити за ґрати до 15 років. Захист обвинуваченого вважає це “неправомірним бажанням позбавити його свободи”.
23 лютого 2021 року Приморський районний суд м. Одеси засудив громадського активіста, блогера Сергія Стерненка на 7 років і 3 місяці з конфіскацією ½ майна.
Це відбулося в межах справи “Щербич проти Стерненка та Демчука”
Після тривалої судової тяганини, десятків акцій в підтримку Стерненка, Приморський районний суд м. Одеси (судді Кічмаренко С.М., Шенцова О.П., Донцов Д.Ю.) закрив справу щодо замозахисту Сергія Стерненка.
9 червня Приморський районний суд м. Одеси оголосив вирок Баймукашеву Абзалу Амангалійовичу у справі про замах на Сергія Стерненка, який відбувся 01.05.2018