Насправді, це дуже дивне відчуття – знову спостерігати, як конвой етапує Андрія Антоненка з Шевченківського райсуду Києва до СІЗО, де він перебуває понад рік.
На одного Андрія знову нагнали з десяток машин конвою й дуже багато Нагвардії.
І ось вони від’їжджають з гучною сиреною, а ти знову беземоційно дивишся вслід і не можеш відірвати очей, доки машини не зникають, а сирена ще звучить. Знаєте, цього разу після кількох годин перебування в суді говорити складно.
Що розповісти? Що телеканалів та людей з групи підтримки, на жаль, меншає? Що нардепів-поручителів знову не впустили в засідання в порушення закону України “Про народного депутата” та принципу гласності й відкритості суду? Що дружину, матір та побратимів в порушення законодавства досі не впускають в судове засідання, аби бодай вони не мерзли під судом і могли перекинутись кількома словами з ним, аби підтримати? Що судді зібрані з грубими порушеннями докази попри клопотання адвокатів не визнають недопустимими й долучають до матеріалів справи, аби дати їм оцінку в нарадчій? Що представниця потерпілої – фактично “другий прокурор”? Що прокурор ОГПУ продовжує, перепрошую, блеяти про те, що Антоненко злочинець, посилаючись на докази, які вщент розбиті захистом і мають мало спільного зі здоровим глуздом? Що планують допитати 263 свідки й це триватиме роками? Що Андрію досі не надали необхідної медичної допомоги й він все більше стає не схожим на того Андрія, яким був до цього року в СІЗО? Чи, може, вчергове розповісти, що обвинувачення надумане, а своїх, як то кажуть, варто не кидати?
І правильно кажуть. Розмірковую собі, що Андрій Антоненко свого часу і з таких міркувань брав участь у війні на Донбасі волонтером у складі військового шпиталю. І мабуть з таких міркувань він також покращував імідж Сил спеціальних операцій, будучи старшим сержантом. І патріотичним вихованням в часи російсько-української війни займався, концерти давав для українських військових мабуть з цих же переконань. Бо своїх не кидають. Правда ж? Давайте хоча б не мовчати…
Словом, завтра у Ріффмастера є ще один шанс вийти на волю. В Апеляційному суді 10 лютого о 14:00 переглядатимуть тримання під вартою. Прийдіть, будь ласка, підтримайте… На кожному засіданні Андрій питає, ну хто там прийшов. Хто є. #FreeRiffmaster
