Річниця ігнорування Комітетом з правоохоронної діяльності критично важливого законопроекту для обороноздатності України
У березні 2024 року у ВРУ зареєстрували законопроект № 11073, який має на меті декриміналізувати зберігання та виробництво озброєнь, залишаючи за це адміністративну відповідальність замість кримінальної. Проте вже більше року Комітет з правоохоронної діяльності не може розглянути його, що суттєво гальмує можливості для розширення обороноздатності України.
Понад 25 тисяч українців підтримали петицію, що закликала до усунення перешкод у виробництві боєприпасів для Збройних сил України. У стінах ВРУ Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяли розібратися з ситуацією та вжити заходів. Одна ми спостерігаємо затягування процесу, що, в свою чергу, продовжує створювати проблеми для підприємців, які намагаються працювати у сфері оборони.
На сьогодні в Україні існує дозвільна система з принципом «дозвіл на дозвіл», яка регулюється постановою Кабміну ще з 1992 року і фактично паралізує будь-яку підприємницьку діяльність у правовому полі. Це ускладнює виробництво і постачання озброєнь і боєприпасів, а отже, робить українську армію ще більш вразливою перед ворогом.
Законопроект #зп11073 створює умови для інвестицій в українське виробництво зброї та боєприпасів без страху перед кримінальною відповідальністю за незаконне поводження з озброєнням чи виробництво зброї. Натомість зараз кожен етап процесу – від закупівлі вибухових матеріалів до навчання – ускладнений бюрократичними перепонами. За найменшу помилку підприємці можуть отримати до 7 років ув’язнення, а в разі групового злочину – до 12 років. В таких умовах навіть добре навчені фахівці у виробництві боєприпасів часто ризикують життям і свободою.
Поки одні вагалися і затягували допомогу у 2024-му, українці продовжували покладатись на власні сили. В кожній бригаді є своє “маленьке приватне підприємство”, де майстри вдосконалюють, виготовляють боєприпаси або навіть переробляють ворожі снаряди. Але ці люди, ризикуючи життям на передовій, також піддаються кримінальному переслідуванню.
У 2024 році до числа справ, про які пише Правотворець, увійшли потерпілі від статті 263 Кримінального кодексу України: ветерани, добровольці, військові та зброярі. Серед них справа Олега Йови, добровольця, якого заарештували за ремонт зброї, добровольця Української Добровольчої Армії Віктора Мазура, якого обеззброїла поліція у перші тижні вторгнення — лише окремі приклади несправедливості. Паралізоване виробництво снайперських набоїв у Запоріжжі, зупинена майстерня з виробництва боєприпасів та протиракетних установок. І це лише окремі приклади з численних ситуацій, коли люди, які працюють на оборону країни, опиняються під загрозою позбавлення волі через відсутність належних законодавчих змін.
З початком російського вторгнення в 2014 році та до цього часу в 2024 році величезну роль у боротьбі з агресором відіграють добровольці. Добровольці — воїни, добровольці — виробники боєприпасів.
Український оборонний сектор потребує не бюрократичних перешкод та залякувань в’язницею, а підтримки для розвитку. Уряд і законодавці повинні нарешті прийняти необхідні рішення, які дозволять громадянам інвестувати у виробництво боєприпасів і озброєнь, а також забезпечити належну підтримку Збройним силам України, щоб країна успішно протистояла зовнішній агресії.
