Справа Шрека - Правотворець

Суть справи

З початку війни Ігор Кравченко (позивний “Шрек”) організував переробку трофейних і непридатних боєприпасів для потреб фронту. Він виготовляв вибухові матеріали для дронів та відновлював протитанкові ракетні установки. Для цього використовував власну майстерню поруч з фронтом, біля Харкова, яка була повністю автономною та обладнаною всім необхідним для безперервної роботи. Його діяльність була узгоджена з військовим командуванням, і він працював виключно на благо оборони України.

Проте 8 травня 2024 року до його будинку і майстерні увірвалися близько тридцяти правоохоронців, які провели обшук, вилучили боєприпаси і зупинили його діяльність. Ігор пояснював, що зупинка виробництва напряму вплине на бойові дії та збільшить ризик втрат серед українських військових, але правоохоронці заявили, що їх це не цікавить. Незважаючи на те, що зброя, з якою він працював, була наданою військовим командуванням на ремонт чи переробку, поліція вилучила її на так звану “експертизу”, зупинивши життєво важливу діяльність майстерні.

Окрім цього, поліція почала тиснути на учнів Ігоря, які допомагали йому в роботі, змушуючи їх “здати” інформацію про свої заводи, що ще більше ускладнило ситуацію. Ігор був звинувачений у незаконній діяльності за статтею 263 ККУ, незважаючи на те, що його дії були направлені на підвищення обороноздатності країни.

Суд обмежив його домашнім арештом, хоча слідчі та прокурор вимагали ув’язнення. Діяльність його майстерні повністю зупинена, а матеріали, які могли б врятувати життя на передовій, фактично викрадені поліцією, хоча по протоколу оформлені ніби знищені або передані на експертизу (потреби в якій немає).

Про Шрека

Ігор Іванович Кравченко — захисник України, учасник Помаранчевої та Революції Гідності у Харкові. У 2014 році пішов добровольцем і служив у 92-й бригаді, спочатку як снайпер, а згодом як зброярний майстер. Допомагав як вибухотехнік і відновлював трофейну зброю для ефективної боротьби проти агресора.

Справжнє випробування для Ігоря розпочалося з підготовки до повномасштабного вторгнення Росії в Україну — у Пісочині Харківської області. Ігор взяв на себе відповідальність за організацію самооборони громади. Відзначився як командир, організатор і людина, яка зібрала й підготувала сотні добровольців.

Крім організації оборони, Ігор узяв на себе роль головного вибухотехніка. Протягом служби в екстремальних умовах знешкодив близько 1400 касетних боєприпасів. Допомагав фермерам з розмінування полів.

Майстерня Ігоря стала відомою на передовій — він не тільки лагодив зброю, а й винаходив нові зразки, які були впроваджені у виробництво. Незважаючи на переслідування правоохоронців, Ігор відмовився здавати свої напрацювання, учнів та іти на співпрацю зі слідством.

Кримінальне провадження — №12024220000000281 від 07.03.2024

Слідчий — Шагалін Артем Сергійович

Прокурор — Жівотченко Олексій Олексійович

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова — Демченко Світлана Валеріївна

Ситуація, що склалася навколо військового та зброярного майстра Ігоря Кравченка, є яскравим прикладом того, як правоохоронні органи, зокрема Міністерство Внутрішніх Справ, підривають обороноздатність України, займаючись свавільними діями проти тих, хто насправді захищає країну. Ігор, будучи досвідченим майстром зі зброї та вибухотехніком, фактично виконував критично важливу функцію для наших військових підрозділів — ремонтував, конструював та модернізував зброю в умовах її дефіциту. Його діяльність напряму рятувала життя українських воїнів і дозволяла підрозділам успішно протистояти російському агресору.

Проте, замість підтримки та сприяння його діяльності, Ігор зазнав переслідувань з боку правоохоронців, які паралізували його роботу. Обшуки, арешти обладнання та майстерні, спроби змусити його «здати» напрацювання та примусити до співпраці — все це є частиною систематичної проблеми. МВС фактично ставить під загрозу життя наших воїнів та загальний військовий потенціал країни, блокуючи діяльність тих, хто реально забезпечує перемогу на фронті.

#зп11073

Ціна питання — не лише особиста свобода Ігоря Кравченка, а й життя тисяч воїнів, які потребують справної та сучасної зброї. Законопроект №11073, який з березня 2024 перебуває на розгляді Комітету з правоохоронної діяльності, пропонує декриміналізувати виробництво та зберігання зброї, вилучивши статті 263 та 263-1 ККУ, залишивши лише адміністративну відповідальність.

У воєнний час волонтери, фахівці та приватні майстерні відіграють ключову роль у забезпеченні армії, тож переслідування за “незаконне” виготовлення або ремонт зброї лише підриває обороноздатність країни. Декриміналізація дозволить спеціалістам ефективніше допомагати фронту, зменшить навантаження на державні структури та дозволить сконцентрувати ресурси на захисті від агресора, а не на протидії патріотам.