Вовк Сергій Володимирович

Посада: суддя Печерського районного суду м. Києва.


Дата й місце народження: 2 березня 1978 р., м. Бердянськ Запорізької області.


Відомості про родичів:

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2015-2019 роки:

  1. Вовк Ксенія Михайлівна (дружина судді) – з 2013 по 2017 рік працювала в апараті Верховного Суду України.
  2. Татарчук Федор Михайлович (брат дружини судді) – працював старшим уповноваженим в Департаменті внутрішньої безпеки МВС, з 2013 року займається адвокатською діяльністю. 
  3. Татарчук Іван Михайлович (брат дружини судді) – з 2017 року – помічник судді патронатної служби управління забезпечення роботи першої судової палати секретаріату касаційного цивільного суду Верховного Суду. До цього часу з 2012 року займав різні посади в апараті Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Освіта:

  • В 2000 закінчив Одеський університет ім. Мечнікова, 2001 в цьому ж вузі здобув кваліфікацію магістра права.
  • В 2014 закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом.

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):


Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Справа Шеремета – суддя Печерського районного суду м. Києва.

Кейс “Коломойський проти України”


Порушення законодавства в рамках кейсу:

2 вересня 2020 року ухвалив рішення про примусове стягнення з державного комерційного банку «Приватбанк» додатково майже 10 мільярдів гривень на користь компаній братів Суркісів.

Надавав дозвіл на затримання Антоненка і Кузьменко. Відповідальний за обрання  запобіжного заходу щодо Антоненка та Кузьменко у вигляді тримання під вартою без достовірних доказів, а Яні Дугарь – домашній арешт. Надав необгрунтований дозвіл на проведення обшуку у житлі Яни Дугарь.


Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Як повідомляють “Наші гроші”, у квітні 2011 року суддя Вовк у складі колегії суддів ухвалив вирок, яким працівників Державного центру зайнятості визнав винними в отриманні хабара та замінив покарання випробувальним терміном строк на 2 роки.
Як зазначають “Наші гроші”, ця справа стосувалася ситуації, коли було затримано директора Державного центру зайнятості Володимира Галицького за підозрою у системному хабарництві по семи напрямках діяльності, вилучивши при затриманні гроші і 30 кілограмів золота на загальну суму $7 млн. Його співробітники зазначались як співучасники у згаданому кримінальному провадженні та фігурували у якості передавачів/приймачів/зберігачів грошей.
Примітно, що, незважаючи на притягнення працівників центру до кримінальної відповідальності, колегія суддів вирішила повернути чиновникам вилучене у них майно: начальнику управління – швейцарський годинник «Rado», мобільні телефони, знято арешт з земельних ділянок та житлового будинку, повернено  26 тис грн. і $5 тис, що були вилучені зі службового кабінету, та 1,9 млн грн., 200 тис євро і 300 фунтів стерлінгів, що лежали у його банківській скриньці. Секретарці суд повернув $27 тис і 10 тис грн., вилучених під час обшуку в квартирі, а також $43 тис і 1 тис грн., що були вилучені в службовому кабінеті. Водію суд повернув $50 тис, що лежали у його банківській скриньці, а також $1802, 1336 грн. і 1750 російських рублів, вилучених під час особистого обшуку та знято арешт з двох автомобілів, житлового будинку та квартири.

В 2012 році колишнього в.о. міністра оборони Валерія Іващенка засудили до 5 років ув’язнення. Таке рішення у четвер прийняв суддя Печерського райсуду Сергій Вовк,
Деталі – в матеріалі “Української правди”.
У резолюції Європейського парламенту від 14.05.2012 р. було визнано Іващенка таким, що засуджений з політичних мотивів.

В 2012 році екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка засуджено до 4 років позбавлення волі. Відповідне рішення оголосив суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк.
Детальніше – в матеріалі “Української правди”.
В резолюціях Європейського парламенту від 09.06.2011 р. та від 14.05.2012 р. зазначалося, що у попередній доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини щодо справ Луценка і Корнійчука наводиться велика кількість порушень Європейської конвенції з прав людини, процеси проти інших високопосадовців з колишнього уряду є неприйнятними та є проявом вибіркового правосуддя, а також висловлювалося занепокоєння зростанням вибіркового переслідування діячів політичної опозиції в Україні та було визнано Луценка таким, що засуджений з політичних мотивів.

В 2019 році суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив позов колишнього радника Януковича Андрія Портнова про захист честі та гідності й вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 мільйонів гривень на його користь. Адвокатка Портнова під час засідання 2 серпня заявила, що уряд Канади продовжував санкції проти її підзахисного на підставі листів прокуратури. Там нібито написали неправду щодо причетності Портнова до порушень закону.
Детальніше – в матеріалі “Слідство-інфо”.

2 вересня 2020 року суддя Вовк виніс «екзотичне» рішення, яким на проміжній стадії процесу задовольнив вимоги шести британських компаній братів Григорія та Ігоря Суркісів щодо списання 350 млн доларів США з державного «ПриватБанку» на їх користь, навіть не вигравши всього розгляду по суті. «ПриватБанк» стверджує, що позивачі використали так звану схему «віяла» аби обійти автоматичну систему розподілу справ серед суддів: компанії Суркісів одночасно подали три майже однакових заяви, після чого відкликали дві з них, залишивши лише ту, що потрапила на розгляд до Вовка. На розгляді у нього в той час була й інша, пов’язана справа.
Детальніше – за посиланням.