Громадський активіст Сергій Стерненко 9 квітня вийшов із СІЗО і був переведений під домашній арешт. Однак ця його справа далека до розв’язки – вона розглядається на рівні апеляції, і колишньому лідеру “Правого сектора” Одещини та його соратнику Руслану Демчуку загрожують реальні 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна, як відвіряв 23 лютого суд першої інстанції.
У п’ятницю, 23 квітня, Одеський апеляційний суд мав перейти до дослідження доказів у “справі Стерненка” про розбій та викрадення депутата Комінтернівської райради від проросійської партії “Родіна” Сергія Щербича. У минулому засіданні, 16 квітня, суд заслухав доводи апеляційних скарг адвокатів та прокурорів.
На прохання прокуратури на етапі розгляду апеляційних скарг суд долучив процесуальні документи, які можуть суттєво вплинути на кінцеве рішення щодо вироку Стерненкові.
Стерненко відмовився від допиту
Суд запропонував Сергієві надати показання.
“У вас потужна сила адвокатів, ви самі просили досліджувати всі докази, бо незгодні з їх оцінкою, тому маєте право, щоб апеляційний суд оцінив ваш допит у цьому суді”, – сказала головуюча суддя Альбіна Кадегроб.
Сергій Стерненко узгоджував позицію з адвокатами під час засідання, оскільки спільної позиції не було. Зрештою він відмовився від надання свідчень заново задля економії процесуального часу і пояснив: незрозумілим є проведення допиту обвинувачених без допиту потерпілого Щербича. Адже той і надалі ігнорує судові засідання. Загалом, Стерненко підтримав свідчення, які давав у Приморському райсуді Одеси в першій інстанції.
Заяву про злочин підробили?
Суд погодився повторно дослідити важливі докази
Адвокати Стерненка попрочили повторно дослідити 150 сторінок доказів, які лягли в основу обвинувального вироку. Захист переконує: Приморський суд дослідив їх неповно та з порушеннями. Апеляційний суд візьметься за них заново.
Так, витяг із ЄРДР не містить дати реєстрації та кваліфікації розбою, а також переліку слідчих, які підписували основні процесуальні документи. На думку адвоката Віталія Коломійця, цей документ підтверджує, що провадження не було зареєстроване 25 квітня 2015 року, як це помилково визнав Приморський суд.
Натомість у заяві про злочин потерпілий Сергій Щербич нібито вказує на конкретних осіб, які його викрали та катували. За версією адвоката Масі Найєма, це свідчить, що заяву про злочин підробили й переписали заднім числом, щоб засудити Стерненка. А відтак, це підтвердження, що справа – сфальсифікована.
Проте прокурор Наталя Бойко пояснила, що за наказом генпрокурора від 2012 року щодо ЄРДР не було вимог, щоб при формуванні витягу зазначали час. За її словами, лише у 2016 році цей наказ втратив чинність.
Заново досліджуватимуть і ряд протоколів слідчого експерименту та огляду місця події. Адвокати ставлять під сумнів їх допустимість, оскільки деякі поліція склала між 16:00 та 22:00 у день госпіталізації потерпілого Щербича – проте, згідно з медичними документами, він уже був госпіталізований в лікарню.
У допиті Щербича, викладеному в протоколі слідчого експерименту, немає жодного слова про сумно відомі 300 гривень, які привдаснив Стерненко – визнаний судом першої інстанції “мотив розбійного нападу” на проросійського діяча.
Окрім того, складений адвокатами хронометраж переїздів між місцями складань протоколів не збігається. Захисник Коломієць стверджує: частину документів таки робили заднім числом.
Адвокати вважають висновки судово-медичних експертиз сумнівними, оскільки піддають сумніву, що Щербич поступив у лікарню о 23:00, як вказано в експертизах, і відразу зробив кілька рентгенівських знімків, мав ряд процедур, огляд травматолога та навіть окуліста.
Захист переконав суд дослідити й ухвалу про обшук у Сергія Стерненка в 2015 році. Нею дозволено обшукувати активіста одним слідчим, а проводили слідчу дії інші працівники поліції. Їхні повноваження не підтверджені.
“У справі про “300 гривень” при обшуці під час відеофіксації “мусора”, не можу їх інакше назвати, вкрали в мене 30 тисяч гривень… Добрий вечір!” – голосно обурювався під час перерви Стерненко.
“Обшук і затримання Сергія відбувалося напередодні великої акції на захист політв’язнів Медведька і Поліщука в Одесі в 2015 році. Його (Стерненка) тоді затримали, щоб зірвати захід. Але йому вчасно обрали заставу, і акція відбулася”, – розповів яскраву деталь адвокат Коломієць.
Насамкінець, суд також заново перегляне експертизу по зброї.
“Експерт пише, що пістолет шумовий, себто той, який пухкає, щоб собак відлякувати, виготовлений промисловим способом в Україні. У його конструкцію жодних промислових змін не вносилось. Висновок експертного центру при МВС каже, що пістолет шумовий і не є вогнепальною зброєю. Але експерти на прохання слідчого визнали його і шумовим пістолетом, який не піддавали переробці, і водночас вогнепальною зброєю. Це взаємо виключається”, – пояснив адвокат.
Насамкінець колегія суддів вирішила дослідити протокол слідчого експерименту з показаннями ключового свідка Любові Захарченко. Вона вказала на Стерненка, ніби той викрав Щербича.
За словами адвоката Миколи Ореховського, текст слідчого експерименту не відповідає висновкам мотивувальної частини і фактично є підміною допиту важливого свідка, який у суді так і не проводили.
“У справі тепер п’ять прокурорів, троє з них – апеляційні судді”
Одеська обласна прокуратура попросила суд долучити до матеріалів справи та дослідити ряд “процесуальних документів” на підтвердження законності слідчих та процесуальних дій. Це документи досудового розслідування. У суд першої інстанції їх не надавали.
Прокуратура стверджує, що таким чином хоче спростувати доводи апеляційних скарг.
Суд у цьому питанні пристав на бік сторони обвинувачення.
Проте адвокати активно заперечували проти відповідного клопотання, бо, мовляв, суд не має на це компетенції.
Захисники Стерненка вважають, що служителів Феміди прокурори підштовхують вийти за межі судового розгляду, щоб виправити їхні помилки. І запевняють: 50% апеляційної скарги – допущені судом процесуальні порушення. Замість того, щоб досліджувати, чи вчинив їх суд першої інстанції, апеляційний суд “нівелює суть апеляції та дає можливість прокуратурі виправитись”.
За словами Сергія Стерненка, під час ознайомлення з доказами ці прокурорські папери не надавались ні йому, ні Приморському суду.
“Сторона обвинувачення мала п’ять років, щоб надати їх, проте цього не зробила. Це порушує право на справедливий суд та право на захист. Прокуратура в наступному засіданні захоче ще щось принести. Можливо, захоче почати нове досудове розслідування і проводити якісь нові слідчі дії. Однак, як ми бачимо, суд став на бік прокуратури. Тепер у нас в процесі не два, а п’ять прокурорів. Троє з них – це судді апеляційного суду Одеської області”, – зробив висновок Стерненко.
“Ці документи можуть суттєво вплинути на рішення апеляційного суду. Бо якщо слідчі дії проводили судді та прокурори, в яких не було законних повноважень, всі докази, здобуті такими слідчими й прокурорами, мали бути визнані недопустимими ще судом першої інстанції. Але сьогодні прокуратура отримала можливість виправити свої помилки або сфабрикувати нові процесуальні документи, а суд апеляційної інстанції цьому підіграв”, – сказав також обвинувачений.
Судді ж вважають, що йдеться не про дослідження доказів, а про процесуальні джерела матеріалів справи.
“Ніхто не може бути суддею у власній справі”:
два відводи і тривала перерва
“Навіть “Слуги народу” – представники правлячої політичної сили – та люди, які виходили на протести, казали, що треба забезпечити неупереджений процес в апеляційній інстанції, щоб не було сумнівів в неупередженості суду. Але тепер у мене і в суспільства виникли сумніви. Я не довіряю складу суду”, – відреагував на рішення Стерненко.
Його адвокати також назвали суддів упередженими й оголосили відвід через порушення змагальності процесу і конвенційного права на справедливий суд.
Проте суддя Кадегроб проігнорувала клопотання захисту провести авторозподіл і відхилила відвід.
Сторона захисту вдруге заявила відвід, оскільки такі дії суддів, на переконання адвокатів, суперечать практиці ЄСПЛ, бо “ніхто не може бути суддею у своїй власній справі”.
“Тут русня, обережно!” – каже Стерненко адвокату, проходячи повз ряд журналістів дорогою до виходу під час перерви.
Дві журналістки дивуються й запитують у кореспондента “Радіо Свобода”, про кого з колег мова. Але це стосувалося автора “Страни.юа” Олександра Сібірцева, який причаївся в першому ряду. Свого часу Стерненко присвятив його проросійським заслугам окремий блог на ютуб-каналі.
А далі судді відмовили захисту і в другому відводі.
Адвокати попросили перерву в розгляді, щоб побачити на власні очі долучені прокурорами нові документи й прочитати мотивувальну частину суду, яка дала “зелене світло” на їхнє дослідження.
Адвокат Вадим Оксюта домігся відкладення ще й для того, щоб витребувати у прокурорів протокол про відкриття матеріалів досудового розслідування за 297-ю статтею Кримінального процесуального кодексу. Цей документ має засвідчити, що матеріали Стерненкові таки відкривались.
“Зверніть увагу на “добросовісність” поведінки прокуратури! Суддям вони надають перелік документів, а нам дають копії набагато меншого обсягу. А тоді судді кажуть: “Так у нас вже ж є ці документи, невже ви їх не маєте?” Прокуратура затягує час. Вже якщо затягуєте і ламаєте процес через коліно, покажіть нам, що ви хочете долучити. Але ще дуже цікавий момент: у цьому протоколі немає насправді того, про що каже прокурор. Чому немає? У наступному засіданні побачимо. Привідкрию вам завісу: назв документів немає, є лише аркуші справи”, – сказав у коментарі “Новинарні” адвокат Андрій Писаренко.
У засіданні прокуратура сама зізналася, що не має документа з конкретним переліком, які саме матеріали надавали раніше Стерненку для ознайомлення. І додала: бажає долучити й інші процесуальні документи.
Отже, розгляд апеляційних скарг на обвинувальний вирок Стерненку та Демчуку продовжать через три тижні, 14 травня, о 12:00.
Передісторія
23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси оголосив вирок Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна. Такий самий присуд був соратникові Стерненка Руслану Демчуку.
Сергія забрали до СІЗО. На його підтримку в Києві відбулися масові вуличні акції. 9 квітня суд пом’якшив Стерненку міру запобіжного заходу до цілодобового домашнього арешту.
Ця справа стосувається викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”. Стерненко тоді був лідером одеського “Правого сектора”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандата.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештовували за підозрою у викраденні.
Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.Сергій Стерненко заперечував причетність до інкримінованих злочинів, зазначивши в суді, що підставою для відкриття низки кримінальних справ стала бездоказова заява Сергія Щербича про напад на нього і викрадення “заради 300 гривень”, а також знайдена слідчим у помешканні підсудного зброя.
Паралельне кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.
На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.
Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.
Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.
Мітинги на підтримку Стерненка в Києві, зокрема 13 і 15 червня 2020 року, супроводжувалися сутичками активістів із поліцією.
Тоді суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб.
29 січня 2021 року суд пом’якшив запобіжний захід у цій справі.