Кримінально-процесуальний кодекс України містить ІІ розділ під назвою “Заходи забезпечення кримінального провадження”.
Статтею 131 КПК України визначено, що дані заходи застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Окремо хочеться зупинитись на главі 18 КПК України “Запобіжні заходи, затримання особи”.
Так, стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт – від найлегшого до найсуворішого.
Запобіжний захід відносно підозрюваного, обвинуваченого обирається з метою запобіганню переховування від слідства, суду, знищення доказів, тиску на свідків, вчинення іншого злочину.
Під час обрання запобіжного заходу суд враховує обґрунтованість підозри, тяжкість можливого покарання, вагомість доказів, наявність місця проживання, роботи, репутацію тощо.
В більшості так званих “гучних справах” на початковому етапі, сторона обвинувачення просить суд арештувати підозрюваного без визначення розміру застави (якщо це насильницький злочин) або ж визначити значний розмір застави (як правило, прирівнюючи її розмір до розміру збитків).
Важливим є серед іншого факт того, що суддя наперед не знайомий з особою, виходить лише з доказів прокуратури, позиції захисту, характеризуючих даних про особу.
Статтею 180 КПК України визначено, що суд може передати підозрюваного, обвинуваченого на поруки особам, що заслуговують на довіру.
При цьому важливо, щоб такі особи надали суду письмове зобов’язання, що вони поручаються за виконання обов’язків підозрюваним, обвинуваченим.
Цією ж статтею визначено, що поручителю має бути роз’яснено у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, покарання за його вчинення, обов’язки поручителя, наслідки невиконання обов’язків.
Слід звернути увагу, що законодавець чітко не визначив, хто саме має здійснити таке роз’яснення: суд, прокурор чи захисник.
Окрім цього, в КПК України не визначено обов’язок суду щодо обов’язкового “допиту” та/або заслуховування поручителів.
На практиці ми зіткнулись із ситуацією, коли судді взагалі відмовляли в заслуховуванні поручителів, посилаючись на відсутність у них такого обов’язку відповідно до вимог КПК України.
Виходячи із зазначеного, краткі поради щодо оформлення заяви (письмового зобов’язання) щодо бажання взяти особи на поруки:
• Вказати, чому бажаєте взяти особу на поруки.
• Зазначити, чи був раніше поручитель знайомий із підозрюваним, обвинуваченим
• Зазначити про те, чому поручитель має заслуговувати на довіру суду (досягнення в освіті, науці, наявність спеціальних статусів, державних нагород, відзнак тощо). Надати підтверджуючі документи.
Питання щодо обов’язкової присутності все ж залишається відкритим, оскільки різні судді на це по-різному дивляться. Наша порада – забезпечити явку поручителів на судове засідання при обранні/продовженні запобіжного заходу.
Зразок заяви про поруку.
“___” _________________ 2021 року
Головуючому судді
________
Шевченківського районного суду міста Києва
вул. Дегтярівська, 31А, Київ, 03057
Народного депутата України 8-го скликання ______________(ПІБ)
___________________(адреса)
_____________________(тел.)
у справі № _____________
Заява
про бажання взяти особу на поруки
І частина : зазначення правового статусу особи та чому ця особа заслуговує на особливу довіру від суспільства, так зокрема в цій частині необхідно вказати: депутатом якого скликання особа є; у разі, якщо особа була депутатом попередніх скликань, теж зазначити; вказати усі значимі соціальні досягнення, зокрема членство в урядових чи неурядових організаціях, тривалий трудовий стаж загалом або на окремій посаді, наявність державних нагород, участь у бойових діях, наявність наукових звань, громадських нагород тощо).
Я, ____________________________, є народним депутатом України, ________.
З огляду на це, я вважаю, що заслуговую на особливу довіру від суспільства.
Наразі Шевченківським районним судом міста Києва розглядається справа № ___________ за обвинуваченням _______, __.__.19__ р.н., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 3 ст. 28, п. 5,12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до ЄРДР №_____________ від _________ року.
Я офіційно висловлюю бажання взяти ________ на поруки з огляду на наступне.
ІІ частина: необхідно зазначити, чому виникло бажання взяти підозрюваного, обвинуваченого на поруки: впевненість у її добропорядності та невинуватості у вчинення злочину; чисельність сумнівів у доказах сторони обвинувачення; близькість по духу; віра у її гуманність, чесність та високоосвіченість, що підтверджується характеристиками з місця роботи, дипломами, нагородами, поданими стороною захисту; гостра потреба медичної установи, в якій вона працює, у залученні її до виконання складних операцій; зазначення інших особистих мотивів депутата на власний розсуд).
________________________________________________.
Мені відомі усі потенційні мої права та обов’язки, які виникають у зв’язку із взяттям ________________ на поруки, зокрема накладення грошового стягнення у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань.
Тим не менше, я інформую суд, про те що я зобов’язуюсь взяти ___________, обвинувачену у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 5,12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, на особисту поруку. Крім того, я зобов’язуюсь при необхідності доставити __________ до органу досудового розслідування або в суд на першу вимогу, а також я поручаюсь за виконання обвинуваченою ________________________ усіх обов’язків, покладених на неї.
Народний депутат України _________________ ____________________
Документи, що можуть бути подані народним депутатом як поручителем:
Копія посвідчення народного депутата України (посвідчення правового статусу особи як особи, що заслуговує на особливу довіру)
Копії документів, що посвідчують членство в урядових та неурядових організаціях, зокрема членський квиток (на підтвердження особливої довіри до особи)
Копія трудової книжки (у разі тривалого строку роботи особи на престижній посаді)
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (якщо депутат – голова партії)
Копія документу, що посвідчує нагородження державними нагородами, зокрема:
Звання Герой України
орден Свободи
орден князя Ярослава Мудрого I, II, III, IV, V ступеня
орден “За заслуги” I, II, III ступеня
орден Богдана Хмельницького I, II, III ступеня
орден Героїв Небесної Сотні
орден “За мужність” I, II, III ступеня
орден княгині Ольги I, II, III ступеня
орден Данила Галицького
орден “За доблесну шахтарську працю” I, II, III ступеня
Медалі:
“За військову службу Україні”
“Захиснику Вітчизни”
“За врятоване життя”
Почесні звання України:
“Народний артист України”;
“Народний архітектор України”;
“Народний вчитель України”;
“Народний художник України”;
“Заслужений артист України”;
“Заслужений архітектор України”;
“Заслужений будівельник України”;
“Заслужений винахідник України”;
“Заслужений вчитель України”;
“Заслужений гірник України”;
“Заслужений діяч мистецтв України”;
“Заслужений діяч науки і техніки України”;
“Заслужений донор України”;
“Заслужений економіст України”;
“Заслужений енергетик України”;
“Заслужений журналіст України”;
“Заслужений лікар України”;
“Заслужений лісівник України”;
“Заслужений майстер народної творчості України”;
“Заслужений машинобудівник України”;
“Заслужений металург України”;
“Заслужений метролог України”;
“Заслужений працівник ветеринарної медицини України”;
“Заслужений працівник культури України”;
“Заслужений працівник освіти України”;
“Заслужений працівник охорони здоров’я України”;
“Заслужений працівник промисловості України”;
“Заслужений працівник транспорту України”;
“Заслужений працівник туризму України”;
“Заслужений працівник сільського господарства України”;
“Заслужений працівник соціальної сфери України”;
“Заслужений працівник сфери послуг України”;
“Заслужений працівник фармації України”;
“Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”;
“Заслужений працівник цивільного захисту України”;
“Заслужений природоохоронець України”;
“Заслужений раціоналізатор України”;
“Заслужений художник України”;
“Заслужений шахтар України”;
“Заслужений юрист України”;
“Мати-героїня”.