Київ - Правотворець

ЧЕСТЬ Яцина, Бурлака, Хорошевський і НЕ.ЧЕСТЬ Писанець

ЗМІ про:

Інформація уточняється

Посада:

Суддя Печерського районного в місті Києві суду. Загинув 12 вересня 2021 р. за нез’ясованих обставин, ймовірно – внаслідок п’яної бійки, що виникла на побутововму грунті.

Дата й місце народження:

1.05.1968

Відомості про родичів:

Колпакова Катерина Юріївна (племінниця) – з серпня 2014 року по 31 грудня 2017 працювала помічником судді у Васильківському міськрайонному суді Київської області; до цього обіймала там посаду секретаря судового засідання з липня 2014 по серпень 2014; працювала помічником судді з липня 2011 по липень 2014 в апеляційному суді Луганської області.

Клижко Андрій Олександрович (зять) – з 2012 по 31 грудня 2017 року працював прокурором в органах прокуратури України.

Писанець Кирило Віталійович (син)

Писанець Наталія Іванівна (дружина)

Освіта:

Інформація уточнюється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

1998 – 2015 рр. – суддя Свердловського міського суду Луганської області (з 2003 року обраний на посаду судді безстроково);

2015 р. – суддя Печерського районного суду міста Києва.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Справа Шеремета (суддя над Юлією Кузьменко)

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточнюється

1) Як повідомляє Громадське радіо, суддя Писанець В. А. обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (з 22 год. до 07 год.) стосовно заступника начальника Департаменту превентивної діяльності Нацполіції Анатолія Серединського. Як зазначає видання Тиждень, на думку слідства, Серединський причетний до перешкоджання мітингам активістів Євромайдану, організованого екс-президентом Віктором Януковичем та іншими високопосадовцями. Як зазначає Генеральний прокурор Луценко, перешкоджання мітингам проявилося у розробці постанов Кабміну про надання дозволу на використання гранат виробництва Російської Федерації проти учасників мирних акцій у лютому 2014 року та координації силовиків під час збройного розгону мітингувальників 18-19 лютого 2014 року.

2) Згідно із даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Писанець 20 вересня 2018 року ухвалив рішення про поновлення на посаді ректора НМУ імені О.О. Богомольця Катерини Амосової та визнав визнання незаконним і скасував наказ Міністерства охорони здоров’я про її звільнення.

3) За інформацією видання “Українська правда. Життя”, 20 лютого 2018 року Катерину Амосову було відсторонено від посади ректора на час службової перевірки у зв’язку зі зривом ліцензованого тестування “Крок” для студентів стоматологів. У подальшому, як зазначає “Українська правда”, 30 березня 2018 року комісія МОЗ визнала роботу ректора НМУ в 2017 році незадовільною і рекомендувала розірвати контракт з Катериною Амосовою.

Недоброчесність

Суддя Писанець В. А. 25 січня 2017 року постановив ухвалу, згідно з якою відмовився дозволити Генеральній прокуратурі почати спеціальне досудове (заочне) розслідування проти екссекретаря РНБО, ексглави АП Андрія Клюєва, який підозрюється у виконанні протиправної вказівки експрезидента Віктора Януковича щодо розгону активістів Євромайдану у період з 22 по 29 листопада 2013 року. Як повідомляє канал 112, 28 лютого 2014 року Клюєва було оголошено у розшук. При цьому СБУ встановила, що Клюєв перебуває на території Росії. Як зазначає видання “Українська правда”, підставою для відмови стало те, що Генпрокуратура направила Клюєву повідомлення про підозру на неправильну адресу, підозрюваний не перебуває в розшуку у цій кримінальній справі, а також обставина, що інформація про перебування Клюєва на території РФ є припущенням і документально не підтверджена.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточнюється

Скандали

За інформацією “Української правди”, суддя Писанець 26 грудня 2016 року скасував арешт коштів Романа Ємеліна, який очолював департамент “Всеукраїнського банку розвитку”. Ємелін стверджував, що позичив у мешканця Єнакієвого Яшара Ходжаєва 3 млн доларів. Відповідно до інформації, зазначеній у матеріалі, у 2015 році Печерський суд арештував ці кошти за фактом незаконного кредитування регіональних залізниць банком сина експрезидента Віктора Януковича – Олександра. Як повідомляє видання “Українська правда”, ПАТ “Всеукраїнський банк розвитку” належить сину експрезидента Олександру Януковичу. При цьому Яшар Ходжаєв, за повідомленням “Української правди”, є особою, яка у 2015 році купила офісне приміщення, де базувалася фірма “Танталіт”, що володіла резиденцією “Межигіря” Віктора Януковича.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалу видання “Судовий репортер”, 30 січня 2019 року суддя Писанець постановив ухвалу, якою зняв арешт з майна нідерландської компанії “Фонд Адміністративне бюро LVV”, яку пов’язували із ексглавою МВС України Віталія Захарченка. Як повідомляє видання “Українська правда”, йдеться про 20 земельних ділянок, три будинки, квартиру і два машиномісця. Однак, за інформацією видання “Українська правда”, уже 7 лютого 2019 року Печерський районний суд міста Києва знову наклав арешт на майно вказаної нідерландської компанії у рамках справи про незаконне збагачення і відмивання грошей ексміністра МВС України Віталія Захарченка. Раніше повідомлялося, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування за фактами відмивання близько 10,34 мільярдів гривень через Смартбанк колишнім головою Міністерства внутрішніх справ часів президентства Віктора Януковича Віталієм Захарченком та його оточенням.

В 2016 році ухвалив рішення щодо активів ще одного втікача-регіонала, Сергія Арбузова.

В травні 2019 ЗМІ повідомили, що ГПУ бачить «заінтересованість» судді Печерського суду міста Києва Віталія Писанця на користь Олега Репи – забудовника скандального довгобуду ЖК «Шевченківський квартал».

Печерський суд Києва не дозволив взяти під варту поліцейського Єльцова, який ініціював кримінальні провадження проти трьох учасників Революції Гідності.

Посилання

У Києві машину судді з Луганщини залили червоною фарбою

ЗМІ про:

Вінні-Пух Шредінгера у Печерському суді

Суд призначив нічний домашній арешт підозрюваному у справі Майдану посадовцю поліції

Суд не дозволив ГПУ почати заочне розслідування проти Клюєва

Суд скасував арешт 15 мільйонів доларів у банку Януковича

Суд зняв арешт із майна екс-глави МВС Захарченка

Арбузов намагається вивести з-під арешту сотні мільйонів

У ГПУ заявляють про «заінтересованість» судді Печерського суду Писанця на користь скандального забудовника Репи

Посада:

Посол України у Швейцарії та Ліхтенштейні за сумісництвом, Генеральний прокурор України (2020—2022)

Дата й місце народження:

21 вересня 1978, Харків

Відомості про родичів:

Чоловік — Денис Колесник, заступник начальника департаменту кіберполіції у Нацполіції. Чоловіка Венедіктової перевели з Харкова та підвищили до заступника начальника департаменту кіберполіції невдовзі після її обрання народним депутатом України та отримання посади голови комітету Верховної Ради з питань правової політики. Також його підвищили у званні до полковника

Освіта:

В 2000 році закінчила Харківський університет внутрішніх справ

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2000—2004 рр. — викладачка кафедри правознавства Харківського гуманітарного інституту Народної української академії.

2004 р. — доцент кафедри правосуддя Харківського національного університету ім. Каразіна.

2005—2019 рр. — завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського університету ім. В. Н. Каразіна.

2016—2019 рр. — член науково-консультативної ради при Верховному Суді

2018 року – радниця Володимира Зеленського з правових питань. Входила до передвиборчого штабу кандидата в Президенти України Володимира Зеленського, була експертом з питань реформи судової системи.

21 липня 2019 року обрана депутаткою Верховної Ради України IX скликання за списком пропрезидентської партії «Слуга народу».

29 серпня 2019 року – Голова парламентського Комітету з питань правової політики.

27 грудня 2019 року – в.о. Директора Державного бюро розслідувань.

З 13 березня 2020 року – член Ради національної безпеки і оборони України.

17 березня 2020 року Ірину Венедіктову призначено Генеральним прокурором.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Втручається в роботу судів для встановлення ручного контролю над системою правосуддя. Покриває заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Контролює переслідування Сергія Стерненка. Ручні суди вже понад рік просувають сфабриковану справу Шеремета, внаслідок чого переслідуванню піддаються представники патріотичної спільноти, ветерани та волонтери.

Виступає за скасування закону, що не допускає судового переслідування учасників Революції Гідності

Співпрацює з оточенням Януковича. Зокрема, призначила своїм першим заступником Олександра Бабікова, колишнього адвоката президента-втікача.

Справа Шеремета – безпідставне звинувачення Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Попри відсутність доказів, Андрія Антоненка незаконно понад рік утримують під вартою, Юлія Кузьменко знаходиться під домашнім арештом, а Яна Дугарь – під заставою.

Справа Стерненка – вимагала оголосити підозру у вбивстві активістові Сергієві Стерненку за самозахист під час нападу на активіста. Суди продовжують вести справу без достатніх доказів.

Після відставки Руслана Рябошапки та вступу на посаду продовжує підігравати слідству в його намаганні у будь-який спосіб застосовувати заходи процесуального примусу до Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.

Також несе відповідальність за переслідування Стерненка, Тамаріна, Демидова, Каплі.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

За неофіційною інформацією довгий час блокувала зміну запобіжного заходу Антоненку та вплинула на обвинувальний вирок Стерненку.

Покривала скандального суддю Павла Вовка. Після вручення йому підозри не звернулася з клопотанням про відсторонення та обрання запобіжного заходу до Вищої ради правосуддя. Звернення НАБУ і САП з цього питання Венедіктова ігнорувала.

Призначила на посаду головного прокурора Києва Олега Кіпера. Раніше він підпав під закон про люстрацію, адже очолював органи прокуратури за часів Януковича, але 2019 року Окружний адміністративний суд Києва визнав люстрацію Кіпера безпідставною.

Недоброчесність

В червні 2020 незаконно поселилася в державній резиденції, призначеній для президента.

Для того, щоб залишитися на незаконно зайнятій площі, використовувала службове становище для тиску на керівника комплексу. Вважається, що Генеральний прокурор переконала прем’єр-міністра Шмигаля змінити порядок здачі в оренду президентських об’єктів. В декларації занизила вартість зайнятої нею нерухомості.

За даними ГО «Центр протидії корупції», має не задеклароване майно. Зокрема, наручний годинник, вартістю у 10 тис. євро.

4 травня 2020 НАБУ відкрило стосовно Венедиктової кримінальне провадження, що стосується можливого недекларування майна.

У грудні 2020 року НАБУ відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурора Ірини Венедіктової у справу заступника Офісу президента Олега Татарова, яке пов’язано із її рішенням змінити групу прокурорів у справі Татарова перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Проти Венедіктової відкрито два кримінальні провадження (НАБУ і САП) за втручання у справу Олега Татарова.

Скандали

В червні 2020 незаконно поселилася в державній резиденції.

Заявила про необхідність скасування амністії для учасників Революції Гідності. Призначила своїм першим заступником колишнього адвоката Януковича.

Посилання

Сторінка в Фейсбуці

https://www.chesno.org/politician/156248

Відповідальна за судову реформу у команді Зеленського провалила іспит до Верховного Суду

Слухняне “око государеве”: чим запам’ятається перший рік Венедіктової у Генпрокуратурі

ЗМІ про:

Топ-5 провалів Венедіктової на посаді

НАБУ порушило справу через втручання Венедіктової у справу Татарова

Корупційний скандал із Венедіктовою

Ірина Венедіктова: білі плями в декларації та неафішовані бізнес-зв’язки родини нової генпрокурорки (розслідування)

Посада:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва

Дата й місце народження:

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Мати – Сидій Надія Теодорівна, підприємець. Про це йдеться в Юконтролі. На неї зареєстровано одразу декілька фірм: Балотувалася до Івано-Франківської облради від партії «Наш край».

Освіта:

У 2014 році закінчила Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2015-2017 pp. – прокурор Рогатинського відділу Тисменицької місцевої прокуратури.
2017-донині – прокурор Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

підтримує публічне обвинувачення, підписала підозру та обвинувальний акт у справі Сивохо

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Недоброчесність

Нерухомого та цінного рухомого майна у власності не має, але після 2016 року, наприклад, не декларувала майно і готівкові кошти, що належать її матері і які були зазначені в деклараціях за попередні роки (декларації для порівняння – див. Посилання).

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється

Посилання

Декларація за 2018 рік

Українкою я народилася. Шляхи та долі учасників

Сторінка на Фейсбуці

ЗМІ про:

Інформація уточняється

Посада:

колишній заступник Генерального прокурора України

Дата й місце народження:

5.06.1958, Хмельницький

Відомості про родичів:

Віктор Чумак одружений. У сімейної пари двоє дітей.

Освіта:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Головний військовий прокурор України (2019—2020). Нардеп VII та VIII скл. Голова Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (2012—2014), заступник голови цього ж комітету (2014—2016), в.о. генпрокурора України.

Член Агентства з питань запобігання корупції. У березні 2015 року — один з чотирьох офіційних претендентів на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України.

До 2010 р. — директор Департаменту політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень. Фахові галузі: безпека та оборона, правоохоронна діяльність, конституційне право, адміністративне право, військове право, міграційне право, митне та прикордонне законодавство.

У 1992—2004 роках працював на керівних посадах у Державній прикордонній службі України, у 1981—1992 роках — на командних посадах у Збройних силах СРСР.

З 2010 року — директор Українського інституту публічної політики.

12 грудня 2012 року став народним депутатом України 7-го скликання, балотуючись і будучи обраним від партії Віталія Кличка «УДАР» по одномандатному столичному округу № 214.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

У стенограмі протоколу свого допиту Олексій Єрмілов засвідчив, що таки радився перед дачею алібі, яке виявилося неправдивим, із тодішнім заступником Генпрокурора Віктором Чумаком. Згодом цю розмову у коментарі під дописом журналіста у фейсбуці підтвердив і сам Чумак. Виявилось, що він був другом родини Єрмілова і нібито радив Єрмілову дати інтерв’ю журналістам, якщо той згадав, що Антоненко в ніч вбивства журналіста Павла Шеремета перебував поруч з ним.

“Свідок на допиті 13 січня слідчим органам повідомив, що радився щодо надання інформації поліції з заступником Генерального прокурора Віктором Чумаком. А потім той самий Чумак продовжив строк досудового розслідування ще на 2 місяці, коли інші відмовлялись продовжувати. Думаю, свідок не міг напряму відверто казати, що його підіслала прокуратура. Але ж не може бути аж отакий збіг,”– пояснив адвокат Андрія Антоненка Станіслав Кулик.

Водночас, як повідомив свідок, першими із ним зв’язались, перевірили алібі та встановили його неправдивість саме адвокати Антоненка. Захист ще в серпні в засіданні розповів про проведену перевірку заяви пана Єрмілова і викрив її хибність. Окрім того, адвокати ніколи не подавали клопотання ні від сторони захисту, ні від самого підозрюваного про наявність такого «алібі» та не бажали залучити Єрмілова у якості свідка чи допитати його в суді. Цю інформацію щодо неправдивого алібі розповсюджує та постійно спекулює нею саме прокуратура.

І 8 грудня 2020 року прокурор Михайло Тішин також обґрунтовував актуальність впливу на свідків з боку Антоненка саме цими неправдивими свідченнями Єрмілова. Утім, на питання судді, як саме Антоненко впливав на свідка, прокурор не навів доказів на підтвердження цих слів. Ніяких підтверджень, що Єрмілов перебував під впливом захисту чи обвинуваченого, у прокуратури немає. Між іншим, адвокат Антоненка Станіслав Кулик ще 11 лютого заявляв, що свідка з неправдивим алібі підіслала прокуратура. Таким чином, Офіс Генпрокурора створив умови, аби досі посилатися на ризик впливу на свідків, якого не існує. Уже майже рік Київський апеляційний суд визнає ризик впливу на свідків актуальним, лише з огляду на неправдиве алібі.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Недоброчесність

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється

Посилання

Свідка з неправдивим алібі для Антоненка підіслала прокуратура, – адвокат Кулик

ЗМІ про:

Чумак Виктор

Чумак про посадки при Зеленському, Іловайськ і свідка Порошенка

Чумак став заступником генпрокурора

Посада:

старший оперуповноважений в ОВС, слідчий групи слідчих Головного Слідчого Управління Національної поліції, Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві

Дата й місце народження:

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Інформація уточняється

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Інформація уточняється

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Недоброчесність

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

ГО “Автомайдан” звинувачував Подоляка А.О. як одного з причетних до фабрикації кримінальної справи проти активістів Автомайдану за кидання курячих яєць в народного депутата Олега Барну в липні 2017 року.
Деталі – за посиланням.

Посилання

https://zaparkanom.com.ua/info/110716-podoliak-andzhey-oleksandrovych

Декларація за 2015 рік

Декларація за 2016 рік

Декларація за 2017 рік

Декларація за 2018 рік

Справа Шеремета: Захисту блокують можливість ознайомлення з матеріалами.

ЗМІ про:

Посада:

Ексзаступник Генерального прокурора України

Дата й місце народження:

18.09.1976, Чугуїв, Харківська область

Відомості про родичів:

У 2020 році отримав адміністративний протокол від Національного агентства з питань запобігання корупції. 17 серпня НАЗК повідомило, що направило протокол до суду. Претензія до прокурора – несвоєчасно подав декларацію. Річний звіт Симоненка з’явився в реєстрі 4 червня, на 4 дні пізніше за крайній строк.
В декларації за 2019 рік вказав, що має трьох дітей, а в декларації за 2018 рік їх чомусь не вказував.

Освіта:

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

1998-2006 – стажист на посаді помічника прокурора, помічник прокурора, слідчий прокуратури Ватутінського району м. Києва; слідчий прокуратур Деснянського та Оболонського районів м. Києва; ст. помічник прокурора, ст. слідчий прокуратури Оболонського району м. Києва.
2006-2010 – слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області; старший помічник прокурора Київської області з питань правового забезпечення; начальника слідчого відділу слідчого управління; заст. начальника, начальник відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Київської області.
2010-2018 – служба в органах СБУ.
2018-2020 – СБУ, офіцер у розпорядженні
З березня 2020 по 24 січня 2023 року– заступник Генерального прокурора.

17—27 липня 2022 року виконував обов’язки Генпрокурора до призначення на посаду Андрія Костіна.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

За словами самого Генпрокурора Венедіктової, Симоненко є куратором справи Стерненка (див. ЗМІ про).

Олексій Симоненко свого часу відзначився у справі активіста та блогера Сергія Стерненка, якому генпрокуратура ще до проведення всіх експертиз у межах розслідування готувала підозру у справі про його самозахист. Як заявив на допиті у суді прокурор Андрій Радіонов, який у 2020 році вів справу Стерненка, Офіс генерального прокурора втручався в розслідування і чинив на нього тиск, а при цьому «замовників» нападу ніхто не шукав. Зокрема, за словами Андрія Родіонова, Олексій Симоненко казав, що це вказівка від заступника голови офісу президента Смірнова.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Окрім справи Стерненка, за Симоненком закріплено справи Шеремета і Катерини Гандзюк.

Недоброчесність

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

За інформацією “Української правди“, в часи Віктора Януковича Симоненко отримав низку нагород як від тодішнього глави СБУ Валерія Хорошковського, так і від самого Януковича. 24 канал називає Симоненка людиною Ігоря Коломойського (щоправда, конкретної інформації, яка підтверджує зв’язок прокурора і олігарха, знайти поки не вдалося).

Олексій Симоненко відіграв ключову роль у порятунку підозрюваного в корупції заступника керівника офісу президента Олега Татарова. Зокрема саме він після незаконного рішення Печерського суду передав справу Татарова від НАБУ до СБУ. Згодом справу закрили, якраз у розпал боїв за Україну, навесні 2022 року.

У грудні 2021 року Олексій Симоненко підписав підозру у державній зраді та сприянні терористичній діяльності п’ятому президентові України Петру Порошенку. Варто зазначити, що прокурор також перебуває в базі “Миротворця”.

“Співучасник злочинів щодо фабрикації кримінальних справ стосовно свідомо невинних осіб. Співучасник злочинів проти України та її громадян. фальсифікації так званої доказової бази за звинуваченням у держзраді президента України Петра Порошенка”, – йдеться у профайлі Олексія Симоненка на “Миротворці”.

Посилання

Електронна декларація за 2018 рік
Електронна декларація кандидата на посаду за 2019 рік

Команда Венедіктової: вічні прокурори, привиди минулого і Піскун

ЗМІ про:

Генеральна прокурорка розповіла, чому анонсувала підозру Стерненку

Генпрокурорка Венедиктова взяла в заступники борця з Майданом і “обдарованих” Януковичем

Справу заступника керівника Офісу президента України Татарова передали від НАБУ до СБУ

СКАНДАЛЬНИЙ ПРОКУРОР СИМОНЕНКО ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ В ОГПУ ОТРИМУВАТИ ЗАРПЛАТНЮ – DEJURE

Зеленський призначив нового прокурора: хто замінить Венедиктову

Посада:

На момент інциденту був радником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (на громадських засадах), помер

Дата й місце народження:

8.021969, Донецьк

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Донецький політехнічний інститут

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Кінець 80-х – початок 90-х брав участь в КВК (Клуб веселих і кмітливих, радянське і потім російське гумористичне шоу).
У 1990 році отримав нагороду кращого шоумена «Останкіно».
Був співвласником і продюсером донецької радіостанції «Мега-радіо». Певний час вів програми на цьому радіо. Вів телепрограми «Раз на тиждень» (РТР, ТВ-6 Москва), «Біс» (ТВ-6 Москва), «Як стати зіркою! (1+1, ТВ-6 Москва)», «Прихована камера (1+1 та СТС)», «Моя хата скраю» на телеканалі «Інтер». Брав участь в телепередачах «Раз на тиждень» і «ОСП-Студія».
У 2009—2010 роках знімався в гумористичній передачі «На кухне.tv».
Протягом 2011—2013 років був креативним продюсером програми «Велика різниця по-українськи».
В тому ж році був капітаном команди телеканалу «Інтер» в проекті «Що? Де? Коли?» та ведучим програми «Вирваний з натовпу» на тому ж каналі.
У 2015—2017 та 2019 роках був членом журі проекту «Ліга сміху» (1+1)
З 2015 року був ведучим програми «Кто пришел к Сивохо?» на Радіо П’ятниця.
Під час президентських виборів 2019 року активно підтримував Володимира Зеленського.
2019 року балотувався від партії «Слуга народу» (округ № 49 Костянтинівка та Дружківка, Донеччина), посів 3 місце.
З 21 жовтня 2019 по березень 2020 — радник Секретаря Ради національної безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення Донбасу.
Ініціював створення «Національної платформи примирення та єдності», презентацію якої 12.03.2020 р. зірвали ветерани російсько-української війни.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

12 березня 2020 року ветерани російсько-української війни зірвали захід тодішнього радника Секретаря РНБО Сергія Сивохо під назвою “Національна платформа примирення та єдності” та вигнали його з КВЦ “Парковий”. Виходячи з зали, під час інциденту Сивохо не втримав рівновагу та опинився на підлозі. Звинуватили в цьому ветеранів полку “Азов” Сергія Тамаріна, Юрія Каплю та Олександра Демидова. Їх підозрюють в хуліганстві за ч.4 ст. 296 ККУ. Ветеранам-азовцям загрожує до 5 років позбавлення волі. Сивохо формально – «потерпілий», саме проти нього ніби то було скоєно «хуліганські дії з застосуванням холодної і/або вогнепальної зброї». Простіше кажучи – саме він опинився на підлозі, за що під суд віддали Тамаріна, Демидова і Каплю.

Ветерани війни також направили до Служби безпеки України повідомлення про вчинення державної зради Сивохою, оскільки він ініціював колаборантський захід. На переконання активістів, будь-які спроби “налагодження діалогу” з представниками окупаційних адміністрацій та особами, які сприяють незаконній окупації території України, є державною зрадою.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Недоброчесність

Декларацій не подавав.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

До 2014 році активно підтримував Партію регіонів і Віктора Януковича. Був ведучим мітингів Антимайдану в 2014 р.
Під час парламентської кампанії-2019 р. київська PR-компанія Pragmatico отримувала замовлення писати від імені ботів коментарі у Facebook на підтримку Сивохо.
7 січня 2020 брав участь у телемарафоні «Різдво. Люди замість війни. Діти Донбасу», що проводив проросійський телеканал 112 Україна.
Пропонував залучати УПЦ (МП) для вирішення «конфлікту на Донбасі».

Посилання

Сторінка у Фейсбуці

ЗМІ про:

У мережі пригадали Сивохо, як він “топив” на “Антимайдані” за Януковича

Під час виборів до Ради коміка Сівоха у Facebook підтримували боти ― розслідування

Війна і миротворчість від УПЦ (МП): чого не врахував радник секретаря РНБО Сергій Сивохо?

Посада:

Суддя Військової судової колегії Верховного Суду України

Дата й місце народження:

27.06.1963, с. Кірово Оріхівського району Запорізької області

Відомості про родичів:

Дочка Яна, син Анатолій та зять судді працюють в прокуратурі міста Києва. Має суддя Ємець і свата-прокурора, який працює у прокуратурі Збаразького району Тернопільської області. Окрім цього, племінник судді працює оперуповноваженим Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області, а племінниця є секретарем судового засідання Комунарського районного суду м. Запоріжжя. – декларація родинних зв’язків.

Освіта:

Вища Слідча Школа МВС СРСР

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

1993 року був обраний суддею, а 1998 року — призначений головою Енергодарського міського суду Запорізької області.

2003 року Постановою Верховної Ради України Анатолій Ємець обраний суддею апеляційного суду Запорізької області безстроково, а 2008 року — суддею Верховного Суду України.

Після роботи в Апеляційному суді Запорізької області, 2008-го Анатолія Ємця обирають суддею Верховного суду України, де він працює і дотепер. Крім того, Анатолій Ємець є суддею-спікером судової палати Верховного суду у господарських справах. Під час професійного тестування до нового Верховного суду пан Ємець отримав 66 балів. Враховуючи 9-річний досвід роботи у Верховному суді та мінімальну кількість прохідних балів у цьому тесті – 60, показник Анатолія Ємця навряд можна назвати високим. – джерело Prosud

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

31 серпня 2020 року біля входу до Приморського суду Одеси, де мала розглядатись справа, на Стерненка напали двоє чоловіків, які пов’язані із організатором третього нападу Олександром Подобєдовим. На самому ж засіданні прокурори прокуратури Одещини Піщевятом Ігором Ігоровичем та Нєганової Олени Євгеніївни подали до суду клопотання про обрання щодо Стерненка запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, хоча він не порушував умов домашнього арешту.

Через напад під судом а також у зв’язку із можливим посиленням карантину Стерненко знову звернувся до Верховного суду із клопотанням про зміну підсудності справи на Київ, проте 8 вересня 2020 року колегія суддів Білик Ольги Володимирівни, Кравченко Станіслава Івановича та Ємець Анатолія Анатолійовича відмовили у задоволенні цього клопотання. Справу Стерненка продовжили заслуховувати в одеському суді.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється.

Недоброчесність

Щонайменше до кінця 2015 року дружина судді володіла будинком площею 467 кв. м. в селі Гора Бориспільського районну Київської області. Згідно з декларацією, дружина судді придбала цей чималий будинок менше ніж за 2 млн. грн, а за останньою оцінкою він коштував менше мільйона. – джерело. Журналісти знайшли і оголошення про продаж цього будинку. Якщо вірити оголошенню суддя продає маєток, який містить 4 спальні, 3 санвузли, вітальню з каміном, мансардний поверх з кухнею, фінську сауну та тренажерний зал за 400 тис. дол, що складає практично 11 млн. грн. Дуже цікава сума, враховуючи зазначену вартість цього будинку в декларації за 2015 рік.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється.

Посилання

https://prosud.info/blog/iemec_anatoliy_anatoliyovich

ЗМІ про:

Верховні судді з майном на мільйони жаліються на зарплати

Маєток за 11 мільйонів, «недобудована» дача і новенька іномарка: як живуть судді Верховного Суду України

Судді Верховного суду мають родичів у суміжних органах

Посада:

Голова Верховного Суду України

Дата й місце народження:

5.03.1967, с. Одинці, Чернігівський район, Чернігівської області

Відомості про родичів:

Кравченко Інна Олексіївна – дружина, приватний нотаріус (Київський міський нотаріальний округ)

Кравченко Крістіна Станіславівна – дочка

Освіта:

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Працював стажистом, а згодом — суддею Козелецького районного суду Чернігівській області.

З серпня 2002 року по травень 2011 року — суддя Апеляційного суду міста Києва.

19 травня 2011 року обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

23 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови цього суду.

Указом Президента від 10 листопада 2017 р. призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а 8 грудня очолив цей суд.

Голова Верховного Суду України з 26 травня 2023 року.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Був у складі суддів, що прийняли рішення щодо перенесення суду над Сергієм Стерненком з Києва до Одеси.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточнюється

У 2003 році входив до колегії суддів, що змінила запобіжний захід для нині засудженого за вбивство Георгія Гонгадзе Олексія Пукача. Як зазначає адвокат Роман Маселко, таке рішення дало можливість Олексію Пукачу утекти і переховуватись аж до липня 2009 року.

Недоброчесність

Подаючи декларації за 2012, 2013 і 2014 роки, суддя не зазначав про наявність у нього права власності на земельну ділянку 900 кв. м. в м. Козелець. Водночас ця земельна ділянка зазначена у декларації за 2015 рік.

Ураховуючи той факт, що право на неї відповідно до декларації 2015 р. було набуто 28.08.2002 р., факт відсутності відомостей про ділянку в деклараціях за 2012, 2013 та 2014 роки дає можливість припустити недостовірність відомостей у деклараціях за 2012, 2013 і 2014 роки.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточнюється

Скандали

Як член колегії суддів був причетний до звільнення з-під варти Олексія Пукача, нині засудженого за вбивство Г. Гонгадзе.

Брав участь у перегляді справи у складі колегії суддів, рішення по якій були предметом розгляду Європейського Суду з прав людини (Справа «А.В. проти України»). Європейський Суд у своєму рішенні констатував порушення пункту 1 і підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У 2011 році Кравченко був обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а в 2014-му призначений на посаду заступника голови цього суду. Цей суд вважався дітищем одіозного соратника Віктора Януковича Андрія Портнова.

Незадеклароване майно в деклараціях різних років (земельна ділянка площею 900 кв. м в Козельці та будинок).

Посилання

ВИСНОВОК про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича критеріям доброчесності та професійної етики

Хто такий Станіслав Кравченко. Досьє на нового голову Верховного Суду

ЗМІ про:

Випустив вбивцю Гонгадзе: що відомо про Станіслава Кравченка – нового голову Верховного Суду

Посада:

Суддя Верховного суду

Дата й місце народження:

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Проект Слідства.Інфо «Суддівська кров» вказує наступних родичів судді: Могильна Олена Сергіївна (дружина) – адвокат. Працювала завідувачем сектору взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Могильний Олег Олегович (син) – Прокуратура Кіровогродської області, прокурор відділу процесуального керівництва прокуратури Кіровоградської області. При цьому в декларації судді вказано, що сину звуть Владислав Олегович Могильний. Чеботарьов Сергій Сергійович (рідний брат дружини) – начальник управління прокуратури Кіровоградської області.

Освіта:

Інформація уточняється.

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Почав працювати суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда у 1997 році. З 2013 року працював на посаді судді Апеляційного суду Кіровоградської області. 25 грудня 2014 року був звільнений з цієї посади у зв’язку із поданням заяви про відставку. З 10 листопада 2017року – суддя Верховного суду. 17 грудня 2020 року звільнений з посади у зв’язку з поданням ним заяви про відставку.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

25 серпня 2020 року Верховний суд у складі суддів Слинька Сергія Станіславовича, Марчука Олександра Петровича, Могильного Олега Павловича відмовили Стерненку у зміні підсудності справи та передачі її на розгляд в один з судів Києва у зв’язку із наявністю небезпеки для життя та здоров’я Стерненка при розгляді справи в Одесі.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється.

Недоброчесність

Інформація уточняється.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

10 жовтня 2018 року адвокат Євгенія Закревська звинуватила суддів Верховного суду в неналежному (затягнутому) розгляді касації на вирок “тітушководу” Юрію Крисіну. Його звинувачено в убивстві В’ячеслава Веремія під час протестів на Майдані 2014 року. Раніше Апеляційний суд засудив його до 5 років позбавлення волі. Що мав стосунок до смерті Веремія, Крисін зізнався. Суддею-доповідачем був Могильний Олег Павлович, а члени колегії – Марчук Олександр Петрович та Слинько Сергій Станіславович – також фігурують в “Правотворці”, як переслідувачі по політично вмотивованих справах.

10 вересня 2019 року суд залишив вирок Крисіну без змін.

Посилання

Могильний Олег Павлович – родинні зв’язки

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/342/97#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/306-18#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/59-19#Text

Суд відмовив Крисіну у поверненні в СІЗО

ЗМІ про:

Посада:

голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

Дата й місце народження:

5.03.1977, смт. Луків, Турійський район, Волинська область

Відомості про родичів:

Відповідно до даних декларації родинних зв’язків тестем судді є Форкош Михайло Іванович – колишній начальник Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області.

Марчук Олена Михайлівна (дружина судді) – з 2012 року по 2015 працювала в органах МВС України у Закарпатській області; з 2015 року по 2016 рік працювала інспектором відділу у головному правлінні Національної поліції в Закарпатській області; з 2016 року працює інспекторкою відділу моніторингу та звітності поліцейської діяльності управління інформаційної підтримки та координації “102”, про це інформує рух “ЧЕСНО”.

Освіта:

Національна академія внутрішніх справ

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2002-06 – суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської обл.
2006-08 – суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл.
2008-17 – суддя Апеляційного суду Закарпатської обл.
2017 – 2023 – суддя Верховного суду України

З 19 червня 2023 року по теперішній час голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Недоброчесність

Грошові активи декларанта та членів родини поточного року складають 6 080 447,08 грн., що більше ніж сума доходів та грошових активів попереднього року (5 266 726,80 грн.) Сукупна готівка декларанта та членів родини в декларації складає 4 614 489,00 грн. Сукупна вартість рухомого та нерухомого майна, а також задекларована готівка в поточній декларації становить 5 518 328,00 грн., що в 5.1679 разів більше ніж було задекларовано в попередній деларації (1 067 809,80 грн.) Кількість дітей, зазначених в декларації: 2 , тоді як в реєстрі pep.org.ua зазначено про: 3

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

18. 09. 2017 року фундація ” DEJURE” підготувала список недоброчесних кандидатів та конфліктів інтересів членів ВРП на сьогодні. Як зазначалось, кандидат №44 Марчук Олександр Петрович має конфлікт інтересів з Худиком М. П. У 2007 році Марчук приватизував квартиру, яку отримав як службове житло, і продав її у 2010.

21.01.2020 дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя має розглянути скаргу Євральова Дмитра Олександровича стосовно суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Яковлєвої Світлани Володимирівни, Марчука Олександра Петровича, Наставного Вячеслава Володимировича.

Посилання

Засідання ВРП 21 січня 2020 року