Андрій Антоненко (Ріффмастер)

Біографія: рок-музикант, волонтер медичного шпиталю, сержант прес-служби Сил спеціальних операцій Збройних Сил України з 2017 року.

Справа: справа Шеремета.

Адвокати: Дмитро Круговий, Станіслав Кулик, Віталій Галенченко, Денис Ломанов, Святослав Жерновніков.

Статус: обвинувачений.

Стан справи: Розгляд в Шевченківському райсуді м. Києва по суті.

Останнє судове засідання: 12 січня 2021 рік.

Останнє рішення суду: відвід представника потерпілої сторони Мамалиги, виведення поліцейських з зали суду, долучення документів сторони обвинувачення.

Коротка суть справи:

Під кінець 2019 року Національна поліція вийшла із заявою, яка блискавкою розійшлася по усіх новинних стрічках. На екстреному брифінгу міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у присутності президента Володимира Зеленського та генпрокурора Руслана Рябошапки звітував про успіх у розслідуванні справи вбивства журналіста Павла Шеремета.

За версією слідства, підозрюваними у скоєнні цього злочину є волонтерка та лікар Юлія Кузьменко, музикант Андрій Антоненко та медсестра Яна Дугарь. На брифінгу цих людей усій країні майже представили вбивцями.

Дані Нацполіції шокували громадськість. Усі троє підозрюваних є доволі відомими учасниками волонтерського руху та мають позитивну характеристику. На захист Дугарь, Антоненка та Кузьменко одразу стали громадські активісти та ветерани АТО.

Хронологія переслідування:

20 липня 2016 року Шеремет загинув о 7:44 ранку від вибуху інерційного вимірювального пристрою, закладеного під його автомобіль. Вибухівку заклали о 2:38 ранку дві невідомі особи, ймовірно, чоловічої і жіночої статі. Їх перед цим зафіксували на місці злочину камери відеоспостереження між 2:15 та 3:00 ранку.

Зібрані у справі за 2016 рік докази спростовують причетність Антоненка до загибелі Шеремета. Два незалежні криміналістичні висновки від 25 серпня 2016 року та 1 вересня 2016 року встановили зріст ймовірних злочинців. Зріст чоловічої фігури -170-172 см у взутті і головному уборі. З урахуванням усіх можливих похибок (якість зображення, сутулість тощо) експерти визначили: зріст злочинця (у взутті) ніяк не може бути поза межами діапазону в 167-177,16 см. Зріст сержанта Антоненка – 180 см босоніж, тобто на 9 см більше визначеного експертами найбільш ймовірного значення і на 3 см більше найбільшої допустимої межі (у взутті).

12 грудня 2019 приблизно о 15 годині Андрія Антоненка разом з двома іншими обвинуваченими волонтером та дитячим кардіохірургом Юлією Кузьменко та військовим медиком Яною Дугарь незаконно затримали: раніше, ніж прокурор звернувся до суду за відповідним дозволом. Йому оголосили підозру у вчиненні умисного вбивства організованою групою особливо небезпечним способом. Від початку інкримінували організацію вбивства Шеремета, виготовлення вибухового пристрою і нацистський мотив. Проте 21 травня 2020 року усі три останніх пункти зникли з нової редакції підозри.

Ніхто з обвинувачених не визнає вину та взагалі будь-яку причетність до злочину. Підозра й усі наступні рішення про взяття під варту базувались виключно на письмових висновках експертиз про ідентифікацію трьох фігурантів. Експертизи проводили порівнюючи відео з місця злочину 2016 року з еталонними відео, зробленими восени 2019 року під час таємного стеження за Антоненко, Кузьменко та Дугарь. Оригінали еталонних відео в справі відсутні.

Портретна експертиза не впізнала ні Антоненка, ні Кузьменко, посилаючись на низьку якість зображень. Антропометричні дані підозрюваних, зокрема їхній зріст, в цих висновках не досліджувалися. Дані експертиз зросту 2016 року і дані вимірювань зросту підозрюваних не були представлені.

21 листопада 2019 року психологи-криміналісти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зробили категоричний висновок щодо усіх трьох затриманих. Експерти стверджували: хода нібито є невербальною поведінкою. І без будь-яких застережень заявили, що на кадрах відео з місця злочину і на еталонних кадрах зображені одні і ті ж самі особи.

Захист встановив, що головний доказ слідства – портретно-психологічна експертиза фахівців КНДІСЕ – зроблена за науково необґрунтованою і не зареєстрованою методикою. Оскільки методики не існує, Міністерство юстиції притягнуло експертів Юрія Ірхіна та Андрія Семенця до дисциплінарної відповідальності.Мін’юст зазначив, що експертиза базувалися не на методиці, а є особистою думкою фахівців. Проведення експертизи за незареєстрованою методикою суперечить «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень». Експертиза КНДІСЕ базується на літературі колишнього українського правоохоронця, вченого Владислава Сєдньова, який з початку російсько-української війни залишився на окупованій території і нібито навіть почав працювати в “Генпрокуратурі ДНР”. Зокрема, Ірхін послався на його монографії «Нариси теорії судової експертизи», яку той видав у 2015 році на окупованій території.

Колишній старший групи прокурорів у цій справі Сергій Зузак визнав експертизу “сумнівним і недостатнім доказом для направлення справи до суду”. Попри це нова група прокурорів у травні 2020 року закінчила досудове розслідування та направила справу до суду без жодного нового доказу.

Стосовно Антоненка та Кузьменко слідчі додали до справи висновки криміналістичного аналізу ходи британського криміналіста, професора Айвона Бірча українською мовою. Станом на сьогодні ані оригінальний англійський текст, ані дані про виконавця перекладу суду чи захисту досі не представили. Є підстави вважати, що переклад спотворений, адже Айвон Бірч в своїх наукових роботах стверджує, що аналіз ходи не може бути основним і достатнім доказом, а в українському перекладі вжито слово “достатній”. Це офіційно підтвердив захисту Скотланд-Ярд. Крім того, в офіційному роз’ясненні для британських судів стверджується на підставі досліджень самого Бірча: хода особи не є унікальною, а рівень помилок складає 29% Тобто кожний третій висновок досвідчених британських експертів з ходи є хибним.

22 травня 2020 року слідство закінчили і відкрили матеріали стороні захисту. Адвокати заявили: попри публічно проголошені заяви ніяких нових доказів не з’явилося, а деякі заявлені обставини були спростовані. Ці факти виявилися такими, що не відповідають дійсності, принаймні стосовно них в справі відсутня інформація а) причетність Антоненка до іншого злочину щодо підриву електроопори в 2015 році; b) зв’язок Антоненка і справи в цілому з іншим правопорушенням з вибухівкою в Івано-Франківській області і сім’єю Грищенків, які, як з’ясувалося, не мали жодного відношення до справи про вбивство Павла Шеремета c) проживання Антоненка біля місця злочину і ночівлю ймовірних злочинців там; d) кульгання Антоненка і ймовірного злочинця в 2016 році.

11 серпня 2020 року Апеляційний суд міста Києва відпустив Юлію Кузьменко під цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що тривале ув’язнення не є виправданим. За версією слідства, вона, нібито, безпосередньо закладала вибухівку. Як інформує захист: з незрозумілих причин Андрій Антоненко залишився під вартою, хоча їхня уявна роль і ступінь доведеності – майже тотожні. Окрім того, Антоненко – годувальних двох неповнолітніх дітей та має на утриманні матір похилого віку.

19 серпня 2020 року обвинувальний акт щодо всіх трьох затриманих передали до Шевченківського райсуду Києва у складі суду присяжних для розгляду справи по суті та винесення вироку. Попри вимоги безперервності за ст. 322 КПК, засідання призначалися по 2 рази на місяць, а з 21 жовтня і по 8 грудня – припинились. З початку грудня засідання у справі мляво, але призначаються та відбуваються.

31 серпня 2020 року Європейський суд з прав людини повідомив, що прийняв скаргу Антоненка проти України за №29341/20.

21 жовтня 2020 року головуюча суддя залишила Антоненка під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що матеріали обвинувачення і захисту суд ще не розглянув.

На теперішній час розумна версія мотиву злочину відсутня. В обвинувальному акті стверджується: “невстановлені слідством особи вирішили вбити журналіста з метою дестабілізації, для цього підшукали людей, схильних до насильства з низькими морально-психологічними якостями”. Жоден прямий або непрямий доказ на підтвердження мотиву, зв’язок обвинувачених з екстремістами, спецслужбами або незрозумілими наставниками в матеріалах досудового розслідування відсутній. Жоден прямий доказ присутності Антоненка на місці злочину відсутній. Оригінал аналізу ходи Бірча англійською мовою відсутній. Оригінал відеозапису Антоненка, який надавався Бірчу для порівняння, відсутній.

Антоненко та його захисники неодноразово давали згоду на проходження поліграфа, але не поліграфологом з системи юстиції чи МВС. Інших поліграфологів до нього не допустили.

Попри презумпцію невинуватості, Антоненку припинили виплачувати грошове утримання, а дружина через необхідність підтримувати чоловіка в СІЗО і догляд за дітьми втратила роботу.

8 грудня прокурор ОГПУ Михайло Тішин обґрунтовував ризик впливу на свідків наявністю неправдивого алібі, яке створив Антоненку свідок Олексій Єрмілов. Проте сам свідок ще 20 серпня у коментарі для видання “Лівий берег” заявив, що на нього не впливали ні Антоненко, ні його адвокати. Ще 13 грудня Єрмілов у ефірі студії 4-го каналу повідомив, що в день вбивства Шеремета Антоненко нібито був у нього вдома та вчив його гри на гітарі. Проте згодом свідок сказав, що помилився у датах. Хибне алібі спричинило хвилю дискредитації Антоненка в інфопросторі. Зокрема, і медійними ресурсами, наближеними до МВС, та офіційними сторінками силових відомств.

Є об’єктивні підстави вважати, що впливала на свідка саме прокуратура. У стенограмі протоколу допиту Єрмілов засвідчив, що таки радився перед ефіром студії 4-го каналу з тодішнім заступником Генпрокурора Віктором Чумаком. Згодом цю розмову у коментарі під дописом журналіста у фейсбуці підтвердив і сам Чумак. Проте це не завадило прокурору бездоказово звинуватити Андрія Антоненка у впливу на свідка.

Свідок також повідомив: першими із ним зв’язались, перевірили алібі та встановили його неправдивість саме адвокати Антоненка. Захист ще в серпні в засіданні розповів про проведену перевірку заяви пана Єрмілова і викрив її хибність. Адвокат Станіслав Кулик ще 11 лютого 2020 року заявив, що свідка з неправдивим алібі підіслала прокуратура. Офіс Генпрокурора створив умови, аби досі посилатися на ризик впливу на свідків, якого не існує. Окрім того, адвокати ніколи не подавали клопотання ні від сторони захисту, ні від самого підозрюваного про наявність такого «алібі» та не бажали залучити Єрмілова у якості свідка чи допитати його в суді. Цю інформацію щодо неправдивого алібі розповсюджує та постійно спекулює нею саме прокуратура. Як наслідок, прокурор Тішин не вперше обгрунтовує актуальність впливу на свідків з боку Антоненка саме цими неправдивими свідченнями Єрмілова. Утім, на питання судді, як саме Антоненко впливав на свідка, прокурор не навів доказів на підтвердження цих слів. Ніяких підтверджень, що Єрмілов перебував під впливом захисту чи обвинуваченого, у прокуратури немає. Попри це майже рік Київський апеляційний суд визнає ризик впливу на свідків актуальним, лише з огляду на неправдиве алібі.

8 грудня головуюча суддя Шевченківського райсуду Оксана Голуб порушила українське законодавство, недопустивши родичів, вільних слухачів та поручителів в засідання. Суддя прийняла рішення про розгляд кримінального провадження в закритому режимі і, водночас, допустила на засідання журналістів та не зупинила онлайн-трансляцію на веб-порталі “Судова влада України”. КПК України цього не дозволяє. Якщо засідання закрите, у судовій залі можуть бути присутніми лише учасники судового процесу: журналістам бути теж не дозволено, а трансляція автоматично припиняється. На “закрите” засідання не змогли потрапити виключно родичі, вільні слухачі та нардепи-поручителі.

Голуб зловживала владою, оскільки прийняла невмотивоване і безпідставне рішення про проведення закритого засідання, чим порушила Закони України та Конституцію України. У КПК України не передбачений закритий режим розгляду з підстави “забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні”, якщо це стосується суддів, прокурорів та присяжних, на що посилалась в ухвалі суддя.

Нардепи від «ЄС» Марія Іонова, Михайло Бондар та екснардеп від «Народного фронту» Андрій Тетерук викликали патрульну поліцію в Шевченківський райсуд Києва на дії судді, оскільки вона також порушила закон “Про народного депутата”. Нардепи звернуться до ВРП щодо головуючої, аби притягнути її до дисциплінарної відповідальності.

На теперішній час абсолютно зрозуміло: не існує законних підстав для продовження тримання Антоненка під вартою. Його обвинувачення нічим не відрізняється від Кузьменко, якій замінили ув’язнення на домашній арешт. Відповідно до ч. 5 ст. 3 Європейської конвенції прав людини, кожному, хто перебуває під вартою, мають забезпечити розгляд справи судом протягом розумного строку або звільнити на час провадження. Наразі є усі законні підстави для пом’якшення запобіжного заходу обвинуваченому.

Попри це 8 грудня головуюча суддя Шевченківського райсуду Оксана Голуб продовжила тримання Антоненка під вартою до 7 лютого.

Посилання на статті:

Документи: інформація оновлюється.

Фото: інформація оновлюється.

Особливі заслуги та відзнаки: інформація оновлюється.