Правотворець
Підтримати
fb

Посада:

Суддя Верховного суду (звільнений у зв’язку з поданням заяви про відставку)

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

1993 – 1997 – суддя Печерського районного суду міста Києва.
1998 – 2011 – суддя Київського міського суду.
2011 – 2018 – суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
2018 – 2023 – суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

5 серпня 2020 року Верховний суд у складі суддів Слинька Сергія Станіславовича, Марчука Олександра Петровича, Могильного Олега Павловича відмовили Стерненку у зміні підсудності справи та передачі її на розгляд в один з судів Києва у зв’язку із наявністю небезпеки для життя та здоров’я Стерненка при розгляді справи в Одесі.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Непрозорість статків. Відповідно до інформації, що міститься у висновку Громадської ради доброчесності, сім’я судді Слинько придбала у власність значну кількість нерухомості та цінне рухоме майно, проте, як зазначається у висновку, задекларована сума доходу за останні 5 років у сім’ї судді склала 145 тис. дол. Це, на думку Громадської ради доброчесності, дає підстави стверджувати про невідповідність стилю життя судді задекларованим доходам.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Ухвалення сумнівних рішень:

1) Відповідно до даних реєстру судових рішень у 2014 році суддя Слинько С.С. був у складі колегії суддів, яка прийняла рішення про залишення без змін вироку Дмитру та Сергію Павличенкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно за обвинуваченням у вбивстві судді Шевченківського районного суду міста Києва Сергія Зубкова. Слід вказати, що цей вирок викликає деякі сумніви. Зокрема, як повідомляє видання «Українська правда», свідки, допитані у ході судового розгляду цієї справи, зазначали, що не впізнають в підсудних вбивць та сумніваються в тому, що слідчі правильно зафіксували їхні слова у відповідних протоколах. Інші докази щодо підтвердження вини Павличенків також є сумнівними. 

 2) Відповідно до реєстру судових рішень та інформації з веб-сайту «РБК-Україна» у 2013 році суддя Слинько С.С. був головуючим у складі колегії суддів, яка здійснювала розгляд у касаційній інстанції кримінальної справи за обвинуваченням Луценка Ю.В. щодо нібито незаконного святкування Дня міліції у палаці «Україна». У касаційній інстанції було підтверджено законність вироку Печерського районного суду міста Києва, яким Луценка Ю.В. було засуджено до позбавлення волі строком на 4 роки. Як вбачається із заяви верховного представника верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон і єврокомісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле, вирок Луценку та судовий процес у цілому було розцінено європейськими інституціями як такий, що не відповідає міжнародним стандартам щодо справедливого, прозорого і незалежного судового процесу.

Окрім того, у резолюціях Європейського парламенту від 09.06.2011 р. та від 14.05.2012 р. зазначалося, що у попередній доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини щодо справ Луценка і Корнійчука наводиться велика кількість порушень Європейської конвенції з прав людини, процеси проти інших високопосадовців з колишнього уряду є неприйнятними та є проявом вибіркового правосуддя, а також висловлювалося занепокоєння зростанням вибіркового переслідування діячів політичної опозиції в Україні та було визнано Луценка таким, що засуджений з політичних мотивів.

Посилання:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2989-17#Text

https://grd.gov.ua/wp-content/uploads/data/files/conclusions/05_05_2017/vysn/slynko_vysn.pdf

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

“Судити по-новому”: недоброчесні майбутні судді “прозорого” Верховного Суду

“Чорна пляма” українського правосуддя: справа Павліченків

ВССУ відмовив Юрію Луценку в задоволенні касації (відео)

Недоброчесна тридцятка

Посада:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Київської обласної прокуратури 

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Інформація уточняється  

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

1998 рік – мажоритарка Верховна Рада 3-го скликання: самовисування, місто Калинівці Вінницької області.
Спеціаліст першої категорії відділу субсидій Калинівської районної державної адміністрації.
2016 рік – начальник юридичного відділу Калинівської міської ради.
2016 рік – старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області
2017 рік – слідчий в особливо важливих справах прокуратури Київської області.
2018 рік – слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області.
2019 рік – прокурор відділу прокуратури Київської області.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

15 грудня 2020 року ДБР закінчило надавати доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку статті 290 КПК України та вручило обвинувальний акт Тетяні Чорновол у справі щодо штурму офісу “Партії регіонів” у 2014 році. Обвинувачення підписане і складене старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Київської обласної прокуратури Владиславом Васильовичем Воляном. 

Під час подій 18 лютого 2014 року брала участь у штурмі офісу “Партії Регіонів” на вулиці  Липській. Під час цієї події загинув працівник офісу Володимир Захаров. На місці, де знайшли тіло загиблого, Чорновол не було помічено, вона перебувала біля будівлі. ДБР обвинувачує її в умисному вбивстві (ст. 115 ККУ). У справі є лише докази участі Чорновол у штурмі “Партії Регіонів” і жодного доказу на підтвердження організації підпалу та умисного вбивства. Слідство триває з 2014 року, проте слідчі ДБР досі не встановили всі обставини смерті Захарова. Основний масив справи було створено протягом 2014-2016 років, проте активізація відбулась лише у 2020 році.

Розслідуванням курували керівник ГСУ МВС Олександр Вакуленко та його заступник Григорій Мамка, який наразі є народним депутатом від російської політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”.  Саме “ОПЗЖ” разом із “Слугами народу” у червні 2020 року звернулись до КСУ, аби зняти амністію з майданівців. Як переконана Чорновол, їй інкримінують умисне вбивство тому, що так можна її переслідувати за Майдан, оскільки всі інші статті ККУ знаходяться під амністією.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється  

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється

Посилання

Декларація за 2016 рік

Декларація за 2017 рік

Декларація за 2018 рік

Декларація за 2019 рік

Декларація за 2020 рік

ЗМІ про:

Калинівчанин Владислав Волян коментує вбивство п’ятирічного хлопчика у Переяславі -Хмельницькому

Ухвала суду про відвід прокурора Воляна

Посада:

Слідчий третього відділу ТУ ДБР розташованого в м. Києві

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2015 – 2019 – слідчий Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві

2019 – т. ч. – слідчий Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

З обвинувального акту також зрозуміло, що до фальсифікації провадження проти екснардепа та активної учасниці Революції Гідності Тетяни Чорновол також причетний слідчий третього відділу ТУ ДБР розташованого в м. Києві Данилюк Анатолій Володимирович. Його прізвище та підпис вказані в обвинувальному акті.

Чорновол обвинувачують в умисному вбивстві працівника офісу “Партії Регіонів” Володимира Захарова під час штурму офісу 18 лютого 2014 року. Справа має ознаки політично вмотивованого кримінального переслідування.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється

Посилання

Декларація за 2020 рік

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Інформація уточняється

Посада:

Станом на 2014-2016 роки – керівник Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (ГСУ МВС України)

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Дружина Вакуленко Олена Анатоліївна- ФОП; основне місце роботи Юридична особа, зареєстрована в Україні Найменування: ТОВ “БКР”

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Під час Євромайдану Вакуленко обіймав посаду першого заступника начальника УМВС в Івано-Франківській області, зазначають.
05.11.2015 — до 31.07.2017 Національна поліція України, Заступник Голови – начальник Головного слідчого управління.
2017 р. – Пенсіонер
02.08.2017 р – Поновив право на заняття адвокатської діяльності

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Основний масив справи проти Тетяни Чорновол щодо обвинувачення в умисному вбивстві працівника офісу “Партії регіонів” Володимира Захарова під час подій Майдану сфальсифікували протягом 2014-2016 років. Розслідуванням керували тодішній керівник ГСУ МВС Олександр Вакуленко та його тодішній заступник Григорій Мамка.

Як повідомила Чорновол, у справі є документи про те, що Мамка давав вказівки слідчим звітувати йому щоп’ятниці про результати розслідування. Слідство вели таємно, справу чомусь приховували та тримали не на вулиці Богомольця в МВС, а в Печерському райвідділі поліції. Окрім того, головний свідок обвинувачення Віталій Федорович Джердж, який надав показання, що Чорновол нібито закликала бити людей під час штурму офісу, нині працює помічником нардепа Мамки.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється

Посилання

http://komzakonpr.rada.gov.ua/uploads/documents/31612.pdf

Декларація за 2016 рік

Декларація перед звільненням (2017)

ЗМІ про:

Слідчі визначили пріоритетну версію вбивства Шеремета

Начальник відділу ДСУ МВС України Вакуленко отримав 50 тис. доларів за розвал справи Меладзе

На заміну скандальному Паскалу прийде Вакуленко

Посада:

Чинний народний депутат від проросійської політичної партії “Опозиційна платформа – За життя, у минулому – заступник керівника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (ГСУ МВС України)

Дата й місце народження: 

18.08.1974, м. Глобине, Полтавська область.

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Закінчив Національну академію внутрішніх справ України та Академію управління МВС України

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Закінчив Національну академію внутрішніх справ (2000), Академію управління МВС України. Кандидат юридичних наук.
1992—1994 — служба у Збройних силах України.
З 1994 р. — служба в ППСМ ГУМВС України в м. Києві.
З 2000 року по 2001 рік — слідчий відділення розслідування злочинів у сфері економіки слідчого відділу Харківського РУ ГУМВС України в м. Києвi.
З 2001 року по 2002 рік — слідчий відділення розслідування злочинів у сферi економiки слiдчого вiддiлу Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києвi.
З 2002 року по 2003 рік — слідчий слідчого відділу Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києвi, з 2003 року по 2006 рік начальник слiдчого вiддiлення 1-го ТВМ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києвi.
З 2006 року по 2008 рік — заступник начальника управління — начальник вiддiлу Подiльського РУ ГУМВС України в м. Києвi.
З 2008 року по 2010 рік — начальник управління з розслідування особливо тяжких злочинів у сферi економiки та службової дiяльностi Головного слiдчого управлiння МВС України.
З травня по червень 2010 року — заступник начальника управління — начальник вiддiлу 2-го вiддiлу управління з розслiдування особливо тяжких злочинiв у сферi економiки та службової дiяльностi Головного слiдчого управлiння МВС України.
З червня 2010 року по січень 2011 року — заступник начальника управлiння — начальник вiддiлу 3-го вiддiлу управлiння з розслiдування особливо тяжких злочинiв у сферi економiки та службової дiяльностi Головного слiдчого управлiння МВС України.
З 2011 року по 2013 рік — заступник начальника управлiння розслiдування тяжких злочинiв у сферi господарської дiяльностi Головного слiдчого управлiння МВС України.
З 2013 року по 2014 рік — заступник начальника Слiдчого управлiння ГУМВС Укpаїни в Київськiй областi.
З 2014 року по 2016 рік — заступник начальника ГСУ МВС України.
Засновник адвокатського об’єднання «Мамка та Партнери».

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Основний масив справи проти Тетяни Чорновол щодо обвинувачення в умисному вбивстві працівника офісу “Партії регіонів” Володимира Захарова під час подій Майдану сфальсифікували протягом 2014-2016 років. Розслідуванням керували тодішній керівник ГСУ МВС Олександр Вакуленко та його тодішній заступник Григорій Мамка.

Як повідомила Чорновол, у справі є документи про те, що Мамка давав вказівки слідчим звітувати йому щоп’ятниці про результати розслідування. Слідство вели таємно, справу чомусь приховували та тримали не на вулиці Богомольця в МВС, а в Печерському райвідділі поліції. Окрім того, головний свідок обвинувачення Віталій Федорович Джердж, який надав показання, що Чорновол нібито закликала бити людей під час штурму офісу, нині працює помічником нардепа Мамки. 

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Політичний експерт Денис Гороховський раніше відзначав, що Мамка переслідує інтереси депутата від ОПЗЖ Григорія Суркіса, який, в свою чергу через підконтрольних співробітників ОГП і деяких членів футбольної ТСК ВР, намагається звести свої особисті рахунки з Українською асоціацією футболу.

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

За інформацією журналістів, за час роботи в правоохоронних органах Мамка розбагатів на 15 мільйонів доларів.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

22 грудня 2015 р. за результатами атестації Г. Мамку визнали таким, який «не відповідає займаній посаді», і 8 лютого 2016 р. звільнили з посади заступника керівника ГСУ Нацполіціі «в зв’язку з профнепридатністю». Через суд поновився на посаді. Його відправили у відрядження в зону АТО, але він через суд скасував наказ.
“Центр протидії корупції” перевірив докторську дисертацію нардепа від “ОПЗЖ” Григорія Мамки на тему “Засади кримінального провадження: наукові та правові основи” та виявив там плагіат.

Скандали

У 2023 році вніс законопроект, який дозволить Юрію Бойко зберегти звання “Героя України”. Мамка хоче позбавляти нагороди лише через тяжкі злочини, а не через накладання санкцій.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

У 2021 році під час суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту Віктору Медведчуку, Мамка разом з іншими однопартійцями, виявив бажання взяти його на поруки.  

У 2020 році став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. В результаті КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування. Всі справи щодо недостовірного декларування мали бути закриті. 

Також Мамка як експерт-коментатор відвідував телеканали, зокрема “NewsOne“, який пов’язують з кумом путіна Віктором Медведчуком.

Того ж року ЦПК дослідив докторську дисертацію Григорія Мамки і виявив, що його наукова робота “скопійована” з роботи іншого доктора юридичних наук, написаної у 2016 році.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Опозиційна платформа – За життя” номером 23 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності. Також був заступником голови тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування корупції в українському футболі.


Протидіяв завершенню муралу про щастя на будинку в Голосіївському районі, у якому Мамка мешкав. Його слова: “Я не хочу бачити мавпу на будинку, мені цей нігретосік тут не потрібен”. Звичайно, так, він житель цього будинку, але він один такий. Тому, якщо раптом зустрінете цього Мамку, передайте, що такі, як він, – це ганьба для нашої країни. А робота присвячена миру в усьому світі, художники з Іспанії, а через таких ментально убогих людей це ганьба на весь світ “, – розповів Гео Лерос.

Був радником голови партії “Розумна Сила” Олександра Соловйова, котрий, як припускав Рух ЧЕСНО, на виборах президента 2019 року виконував роль техкандидата Юлії Тимошенко. Борис Герман, визнаний винним у підготовці вбивства журналіста Аркадія Бабченка, стверджував, що “Розумну силу” фінансують з “приватного фонду” президента РФ Путіна (в самій політсилі це спростували).

Григорій Мамка добивався оголошення підозр та фальсифікацій справ через прокурора Івана Ковальова. Йдеться, зокрема, і про підозру директору «ФФУ Продакшн» Андрію Бондаренку. За даними ЗМІ, Ковальов нібито виписував потрібні Григорію Мамці підозри. Журналіст Костянтин Андріюк, за даними своїх джерел конкретизував, що мова йде про підозру директору «ФФУ Продакшн» Андрію Бондаренку в справі про будівництво футбольних майданчиків. «Всьому керівнику структури УАФ (ФФУ Продакшн) оголошено підозру … Тому чекаємо розвитку подій», – написав журналіст. Процесуальним керівником в цьому виробництві ОГП є саме Іван Ковальов. Таким чином Андріюк вказав на прямий зв’язок стоїть за крок від звільнення прокурора Ковальова і депутата Григорія Мамки.


За даними багатьох ЗМІ, Григорій Мамка очолював робочу групу від МВС з вивчення справ про шахрайство олігарха Сергія Курченка. Своїм рішенням він розпустив слідчу групу, яка займалася справами Укрсоцбанку, і припинив всі кримінальні виробництва.

У серпні 2020 року став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування.

Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

Посилання

Декларація за 2019 рік

Декларація за 2020 рік

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Новий скандал у ГПУ: співробітників відомства звинуватили у фабрикації кримінальних справ

ДЕПУТАТ ГРИГОРІЙ МАМКА НАПЛАГІАТИВ ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ

Мамка Григорій Миколайович: досьє, біографія, компромат, фото і відео

Мамка Григорій Миколайович

Мамка Григорій Миколайович. Рух “ЧЕСНО”

Мамка Григорій Миколайович. “Серпом по рейтингу”. Кількість зашкварів.

Хто ці люди. Повний список 47 народних депутатів, за зверненням яких КС ухвалив скандальне рішення щодо декларацій

КС скасував е-декларації, незаконне збагачення та ще низку антикорупційних норм – ЗМІ

Посада:

Суддя Київського апеляційного суду

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Згідно з декларацією родинних зв’язків судді за 2012-2016 роки:
Мокарєва Наталія Михайлівна (племінниця судді) – з 2006 по 2012 рік працювала завідуючим сектором кадрової роботи в територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Полтавській області. До цього протягом липня-листопада 2012 року працювала керівником апарату в Машівському районному судді Полтавської області, а протягом 2012-2016 років – заступником керівника апарату в Апеляційному суді Полтавської області. З 08.04.2016 працює керівником апарату в апеляційнову судові Полтавської області.

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2005 – 2011 –  суддя Голосіївського районного суду міста Києва (з 2010 року обраний суддею безстроково);
2011 –  2018–  суддя Апеляційного суду міста Києва
2018 – т. ч. – суддя Київського апеляційного суду.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

3 липня 2020 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Лашевича Валерія Миколайовича, Ященка Миколи Анатолійовича, Рибака Івана Олексійовича відмовила у задоволенні скарги сторони захисту та залишили Сергія Стерненка під цілодобовим домашнім арештом.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

  1. Як вбачається із реєстру судових рішень та інформації видання “УкрІнформ”, суддя Рибак був у складі колегії суддів, яка залишила без задоволення апеляційну скаргу захисту народного депутата Борислава Розенблата на ухвалу суду про накладення арешту на частину його майна.
    Нагадаємо, за повідомленням видання “УкрІнформ”, раніше суд арештував частину майна Розенблата, якого Національне антикорупційне бюро України підозрює в отриманні хабарів від представника іноземної кампанії за сприяння у видобутку бурштину.
     
    2) Як повідомляє громадський активіст Віталій Шабунін з “Центру протидії корупції” у березні 2017 року суддя Рибак був у складі колегії суддів, яка зменшила заставу затриманому НАБУ керівнику ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслану Журилу зі 100 млн грн. до 12 млн грн. За інформацією з веб-порталу “Наші гроші”, Журилі  інкримінують заподіяння державному підприємству  збитків на суму понад 300 млн грн.
     
    3) За інформацією сайту “PROSUD”, суддя Рибак входив до колегії суддів, яка вирішила залишити без змін ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва про обрання відстороненому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, якого підозрюють у нанесенні збитків державі у розмірі 2 млрд грн, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення 100 млн грн застави.

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

1) За даними з веб-сайту Тексти.org.ua, суддя Рибак був у складі колегії, яка не вчинила дій щодо запобігання втечі командира підрозділу “Беркут” Дмитра Садовника, який підозрюється у вбивстві 39 людей на Майдані, а саме, протягом тижня розгляду справи до Дмитра Садовника, який не з’явився на судове засідання не було застосовано примусовий привід. Як вбачається із ухвали Апеляційного суду м. Києва, колегія 4 рази переносила розгляд апеляції щодо ухвали Печерського районного суду м. Києва щодо зміни запобіжного заходу Дмитру Садовнику з тримання під вартою на домашній арешт з підстав хвороби захисника або самого Дмитра Садовника. При цьому, як повідомляє адвокат родичів загиблих героїв Небесної сотні Павло Дикань, наданих документів було недостатньо для прийняття рішення про перенесення судового засідання. У результаті колегія суддів лише майже через два тижні після надходження апеляції та відповідно вже після втечі Дмитра Садовиника змогла постановити ухвалу про обрання щодо Дмитра Садовника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 

2) Відповідно до реєстру судових рішень та інформації видання “Дзеркало тижня” суддя Рибак був головуючим у складі колегії суддів, яка розглядала в апеляційній інстанції кримінальну справу за обвинуваченням Луценка Ю.В. щодо нібито незаконного святкування Дня міліції у палаці «Україна». В апеляційній інстанції було підтверджено законність вироку Печерського районного суду міста Києва, яким Луценка Ю.В. було засуджено до позбавлення волі строком на 4 роки. Як вбачається із заяви верховного представника верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон і єврокомісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле, вирок Луценку та судовий процес у цілому було розцінено європейськими інституціями як такий, що не відповідає міжнародним стандартам щодо справедливого, прозорого і незалежного судового процесу. Окрім того, у резолюціях Європейського парламенту від 09.06.2011 р. та від 14.05.2012 р. зазначалося, що у попередній доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини щодо справ Луценка і Корнійчука наводиться велика кількість порушень Європейської конвенції з прав людини, процеси проти інших високопосадовців з колишнього уряду є неприйнятними та є проявом вибіркового правосуддя, а також висловлювалося занепокоєння зростанням вибіркового переслідування діячів політичної опозиції в Україні та було визнано Луценка таким, що засуджений з політичних мотивів.

Посилання

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1305/2005#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3615-17#Text

https://www.president.gov.ua/documents/2972018-25054

https://reyestr.court.gov.ua/Review/42004916

Київський суддя відпустив на свободу беркутівця, підозрюваного у вбивстві трьох майданівців

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАЛИШИВ ЧИННИМ ВИРОК ЛУЦЕНКУ – 4 РОКИ В’ЯЗНИЦІ

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Рух ЧЕСНО про суддів, які розглядатимуть апеляцію у справі Насірова

А судді Насірова хто

Посада:

Суддя Київського апеляційного суду

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Ященко Тамара Степанівна – дружина
Удовиченко Марина Миколаївна – дочка
Удовиченко Сергій Петрович – зять
Удовиченко Артем Сергійович – внук

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2001 – 2011 рік – суддя місцевого Автозаводського районного суду  міста Кременчука Полтавської області (з 2006 року обраний на посаду судді безстроково);
2011 – 2018 – суддя Апеляційного суду м. Києва
2018 – т. ч. – суддя Київського апеляційного суду.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

3 липня 2020 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Лашевича Валерія Миколайовича, Ященка Миколи Анатолійовича, Рибака Івана Олексійовича відмовила у задоволенні скарги сторони захисту та залишили Сергія Стерненка під цілодобовим домашнім арештом.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

  1. Як вбачається з реєстру судових рішень та інформації видання “Українська правда”, суддя Ященко був у складі колегії суддів, яка залишила без змін призначене вироком Печерського районного суду м. Києва покарання у виді довічного позбавлення волі ексначальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за звинуваченням у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.
  2. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 06 лютого 2019 року суддя Ященко входив до складі колегії суддів, яка постановила ухвалу про скасування ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва, якою було накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Аркона Газ-Енергія» із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій. Як повідомляється на веб-сайті «Слово і Діло», Національне антикорупційне бюро України  розслідує ймовірне зловживання службовим становищем посадовців Державної служби геології та надр України при наданні спецдозволу на видобуток газу без конкурсу та за заниженою вартістю фірмі «Аркона Газ-Енергія».
  3. Раніше журналісти програми «Схеми» писали, що за фірмою «Аркона Газ-Енергія» стоять люди, пов’язані з оточенням президента Петра Порошенка.

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Непрозорість статків. У деклараціях за 2015 та 2016 роки, суддею вказано про наявність прав (яких саме суддя не вказав) на житловий будинок площею 175 м кв. та земельну ділянку площею 10004 м кв. (власником є гр. Гридіна І. М.), які виникли у 2013 році. Проте, в декларації за 2014 рік відомості про дані об’єкти нерухомості відсутні

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Інформація уточняється

Посилання:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165/2001#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3564-15#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3786-17#Text

https://www.president.gov.ua/documents/2972018-25054

https://reyestr.court.gov.ua/Review/79865148

https://reyestr.court.gov.ua/Review/78917372

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Суд залишив Стерненка під цілодобовим домашнім арештом. Він піде до ЄСПЛ

Новий газовий бізнес оточення Петра Порошенка (розслідування)

Суд скасував арешт корпоративних прав фірми «юристів Порошенка»

Суд визнав довічний вирок Пукачу законним

Посада:

Суддя Київського апеляційного суду

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

1996–  1999 – заступник голови військового суду Калинівського гарнізону;

1999 – 2010 – суддя військового суду Центрального регіону;

2010 – 2018 –  суддя Апеляційного суду міста Києва

2018 – т. ч. – суддя Київського апеляційного суду.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

3 липня 2020 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Лашевича Валерія Миколайовича, Ященка Миколи Анатолійовичами, Рибака Івана Олексійовича відмовила у задоволенні скарги сторони захисту та залишили Сергія Стерненка під цілодобовим домашнім арештом.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Непрозорість статків: у декларації за 2019 рік відсутня будь-яка інформація про наявність рухомого та нерухомого майна.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

У 2019 році був притягнутий до дисциплінарної відповідальності Вищою радою правосуддя.

Скандали

У лютому 2016 року суддя Лашевич у складі колегії суддів брав участь у розгляді питання про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану, за результатами якого до Г. Корбана було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Однак, вже у липні 2016 року, розглядаючи цю справу також у складі колегії суддів, суддя спільно з ними вирішив застосувати до Геннадія Корбана запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про це інформує портал “Українська правда”.

Як також повідомляє портал “Українська правда”, у листопаді 2016 року суддя Лашевич головував у колегії, яка, звільнила з-під варти і обрала запобіжний захід у вигляді домашнього арешту одному з “беркутівців”, обвинувачуваному у вбивствах 18 лютого в районі Кріпосного провулку/парку Шевченка. За даними з веб-сайту “ZIK”, мова йде про Олексадра Бєлова, який підозрюється у вбивстві трьох майданівців: Сердюка Ігора, Шаповала Сергія та Кіщука Володимира (загинули від вогнепальних поранень).

За даними з веб-сайту Тексти.org.ua, суддя Лашевич також був у складі колегії, яка не вчинила дій щодо запобігання втечі командира підрозділу “Беркут” Дмитра Садовника, який підозрюється у вбивстві 39 людей на Майдані, а саме, протягом тижня розгляду справи не було застосовано примусовий привід до Дмитра Садовника, який не з’явився на судове засідання.

У квітні 2011 року суддя у складі колегії суддів вирішив продовжити строк тримання під вартою Юрія Луценка. Луценко згодом вимагав притягнути суддю Лашевича та інших суддів із цієї колегії до відповідальності.

Як повідомляє громадський активіст Віталій Шабунін з “Центру протидії корупції” 09.03.2017 трійка суддів Рибак, Росік і Лашевич зменшили заставу зі 100 до 12 млн грн підозрюваному НАБУ – менеджеру Мартиненка на ОГХК Журилу, якому інкримінують збитків на понад 300 млн.

ВГО “Об’єднання Богдана Хмельницького” звертало увагу на порушення норм процесуального права суддею Лашевичем та його колегами під час відкритого судового засідання.

Посилання

Київський суддя відпустив на свободу беркутівця, підозрюваного у вбивстві трьох майданівців. ДЕТАЛІ

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Рух ЧЕСНО про суддів, які розглядатимуть апеляцію у справі Насірова

Дисциплінарна палата ВРП розгляне 90 скарг на суддів

Суд випустив “беркутівця”, підозрюваного у вбивствах на Майдані

Посада:

суддя Шевченківського районного суду міста Києва

Дата й місце народження: 

06.04.1979, м. Київ

Відомості про родичів:

Чернякова Катерина Петрівна (мати дружини) – з 2010 року працює секретарем Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області.

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2007–2011 – суддя Яготинського районного суду Київської області;

2011 – т. ч. – суддя Шевченківського районного суду м. Києва (з 2012 року обраний на посаду судді безстроково).

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

слідчий суддя у справі Стерненка

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений):

  1. Як повідомляє видання “Українська правда”, у грудні 2011 року суддя Бугіль вів кримінальну справу щодо активістів Податкового Майдану, яких обвинувачували у пошкодженні бруківки на Майдані Незалежності восени 2010 року. Справу було закрито вже після втечі Януковича, лише наприкінці березня 2014 року.
  2. Як повідомляє видання “Цензор-НЕТ”, суддя Бугіль обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22940 грн для спортсмена із Білої Церкви Вадима Тітушко (Румина), який 18 травня 2014 року скоїв напад на журналістів Ольгу Сніцарчук та Влада Соделя.
  3. Як повідомляє видання “Українська правда”, в листопаді 2011 року суддя Бугіль виніс постанову про закриття кримінальної справи по обвинуваченню помічниці судді Наталі Соловей, яка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, джипом збила на смерть Світлану Тетеревкову, матір трьох дітей. Як зазначено в постанові, підставою для закриття кримінальної справи та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності стало відповідне подання слідчим на підставі Закону України “Про амністію у 2011 році”.
  4. Як повідомляє ГО “Центр протидії корупції”, 14 лютого 2019 року суддя Бугіль головував у складі колегії суддів, яка постановила ухвалу про накладення арешту на 300 тисяч доларів Романа Насірова – екс-голові Державної фіскальної служби, які знаходяться на його рахунку в банку Великої Британії. Нагадаємо, що детективи Національного антикорупційного бюро України обвинувачують Романа Насірова у зловживанні службовим становищем щодо надання незаконних розстрочень із сплати податків фірмам, пов’язаним з народним депутатом Олександром Онищенком, який наразі переховується від слідства за кордоном. В результаті цих рішень Насірова держава зазнала збитків на загальну суму понад 2 млрд грн.

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Непрозорість статків

1) У декларації за 2014 рік відсутні відомості про наявність у судді чи його родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мав би задекларувати житло, у якому він проживає (користується) на будь-яких підставах.   

2) У декларації за 2014 рік відсутні дані про квартиру загальною площею 51,2 кв.м, право користування на яку було набуто 15.09.2011, про що зазначено в електронних деклараціях за 2015 та 2016 роки.

  • Ухвалення сумнівних рішень Як вбачається з висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, суддя Бугіль обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців журналісту “Дорожнього контролю” та активісту Євромайдану Андрію Дзиндзі у зв’язку із подіями, що відбулися під час акції протесту 1 грудня 2013 року по вул. Банковій у м. Києві. Окрім того, суддя Бугіль постановив дві ухвали, яким надав дозвіл на обшук у приміщеннях, що належали активісту Євромайдану Кадурі. Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку, що обрання відносно Дзиндзі А. І. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суперечить нормам Конституції України, Кримінального кодексу України, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Також було встановлено, що постановлені ухвали про проведення обшуків не відповідають вимогам КПК України. Однак Вища рада правосуддя не погодилася із висновком Тимчасової спеціальної комісії та вирішила, що у зазначеному висновку немає достатніх доводів, які б ставили під сумнів об’єктивність, неупередженість судді Бугіля В. В. під час розгляду та прийняття судових рішень у справах стосовно Дзиндзі та Кадури та були підставою для його звільнення з посади за порушення присяги судді. За результатами розгляду Вищою радою правосуддя, було відмовлено у внесенні подання до Верховної Ради України про звільнення Бугіля з посади за порушення присяги судді.
  • Порушення прав та свобод Як повідомляє Радіо Свобода, суддя Бугіль звинуватив адвоката Андрія Дзиндзі Віктора Смалія у замаху на його (судді) життя під час засідання у справі Дзиндзі. На основі свідчень судді Смалія затримали і застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.
  • Неетична поведінка У декларації доброчесності, яку судді повинні подавати щорічно, зазначаються відомості щодо прийняття рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”, у зв’язку з їхньою участю у таких акціях. Однак суддя Бугіль у власній декларації доброчесності вказав про те, що ним не приймалися такі рішення, незважаючи на те, що суддею було прийняте рішення про застосування учасника протестних акцій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таким чином, суддею були надані недостовірні відомості у декларації доброчесності.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

Як повідомляє видання “Українська правда”, у грудні 2011 року суддя Бугіль вів кримінальну справу щодо активістів Податкового Майдану, яких обвинувачували у пошкодженні бруківки на Майдані Незалежності восени 2010 року. Справу було закрито вже після втечі Януковича, лише наприкінці березня 2014 року.

Як повідомляє видання “Цензор-НЕТ”, суддя Бугіль обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22940 грн для спортсмена із Білої Церкви Вадима Тітушко (Румина), який 18 травня 2014 року скоїв напад на журналістів Ольгу Сніцарчук та Влада Соделя.

Як повідомляє видання “Українська правда”, в листопаді 2011 року суддя Бугіль виніс постанову про закриття кримінальної справи по обвинуваченню помічниці судді Наталі Соловей, яка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, джипом збила на смерть Світлану Тетеревкову, матір трьох дітей. Як зазначено в постанові, підставою для закриття кримінальної справи та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності стало відповідне подання слідчим на підставі Закону України “Про амністію у 2011 році”.

Як повідомляє ГО “Центр протидії корупції”, 14 лютого 2019 року суддя Бугіль головував у складі колегії суддів, яка постановила ухвалу про накладення арешту на 300 тисяч доларів Романа Насірова – екс-голові Державної фіскальної служби, які знаходяться на його рахунку в банку Великої Британії. Нагадаємо, що детективи Національного антикорупційного бюро України обвинувачують Романа Насірова у зловживанні службовим становищем щодо надання незаконних розстрочень із сплати податків фірмам, пов’язаним з народним депутатом Олександром Онищенком, який наразі переховується від слідства за кордоном. В результаті цих рішень Насірова держава зазнала збитків на загальну суму понад 2 млрд грн.

Посилання

Декларація за 2020 рік

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Суддя-тітушка

Судді – «герої» нашого часу

Смалія, який захищав журналіста Дзиндзю, судять без складу злочину – адвокати

Хто судить Медведька та Поліщука за вбивство Бузини?

Помічницю судді, яка розчавила матір трьох дітей, звільнили по амністії

Посада:

Старший слідчий в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України, майор юстиції.

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Інформація уточняється

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

У 2018 році подавав декларацію, як кандидат на посаду Старшого детектива відділу детективів підрозділу детективів Головного підрозділу детективів.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

причетний до вручення підозри Сергію Стерненку по справі з інцидентом з його самозахистом. Зачитав йому підозру у присутності прокурора Миколи Бозовуляка. 

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Інформація уточняється

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

У ЗМІ згадується зв’язок з заступником начальника відділу «К» ГУ СБУ в Київській області Олександром Білоусом (просувався на посаду начальника ГУ СБУ області);

Також у ЗМІ є згадка про отримання наказів по справі Стерненка від заступника голови Офісу Президента України Олега Татарова.

Окрім справи Стерненка, фігурує також у скандальній справі з обшуками у двох банках, з яких після обшуків зникли кошти з банківських комірок.

Посилання

Декларація за 2017

ЗМІ про:

ЗАСТУПНИК ЄРМАКА ТАТАРОВ ВИМАГАВ ДЛЯ СТЕРНЕНКА ПІДОЗРИ, ЯКА ПЕРЕДБАЧАЄ ДОВІЧНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ — ДОКУМЕНТ

Боротьба за Київський главк СБУ: як друзі Зеленського пересварилися через одне крісло

Єврейська громада Донбасу повідомляє керівництво країни про бандитську схему, організовану в Києві силовиками (документ)

Посада:

Старший групи слідчих старший СВ Печерського УП ГУ НП м. Києві

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Можливо є рідним братом скандально відомого судді Солом’янського районного суду м. Києва Українця Віталія Васильовича. Останній не вказує його в декларації серед близьких родичів.

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

Судячи з наявних даних, був слідчим Печерського УП ГУНП у м. Києві з 2016 року

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Старший в групі слідчих у справі Сивоха

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Інформація уточняється

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Рішенням Національне агентство з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 р. №56 було доручено заступнику Голови Радуцькому Руслану Станіславовичу провести повну перевірку Декларацій серед інших осіб і слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві Українця Тараса Васильовича.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Інформація уточняється

Скандали

  1. Згідно з заявою «Автомайдану» один із переслідувачів та фабрикантів кримінальної справи справ проти активістів Автомайдану за кидання курячих яєць в народного депутата Олега Барну в липні 2017 року.
  2. Обшук земельної ділянки Печерський район м. Києва

У підписі до відео зазначено: слідчий Печерського УП ГУ НП в м. Києві Українець Тарас Васильович прибув для проведення обшуку земельної ділянки по вул. Мічуріна. Копію Ухвали про проведення обшуку на видному місці не залишив і нікому з присутніх не вручив. Після чого декілька разів виходив за межі земельної ділянки і повторно на неї проникав та проводив новий обшук. При цьому в протоколі обшуку зазначив неправдиві відомості про те, що обшук проводився лише один раз. Жодної нової Ухвали, яка б давала право на друге і наступні проникнення на територію, де проводився обшук, Українець Т. В. нікому не пред’явив і суд такої ухвали не постановляв. Таким чином, слідчий Українець Т. В. перевищив свої службові повноваження та знехтував нормами ст. 41 Конституції України, ст. 235 та 236 КПК України.

Посилання

Відео від 29 бер. 2017 р. https://youtu.be/XPLYeVoiQtA

https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/02.06-do-p.26.pdf

Українець Віталій Васильович

Декларація за 2016 рік

Декларація за 2017 рік

Декларація за 2018 рік

Декларація за 2019 рік

Декларація за 2020 рік

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік

ЗМІ про:

Інформація уточняється

Посада:

Суддя Печерського районного суду міста Києва. У вересні 2023 звільнена у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Дата й місце народження: 

Інформація уточняється

Відомості про родичів:

Данько Віктор Дмитрович (батько судді) – з 2010 по 2015 роки був депутатом Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області.

Освіта:

Інформація уточняється

Відомості про роботу (коли, де працював, на яких посадах):

2003 – 2011 – суддя Васильківського районного суду Київської області (2009 – обрана на посаду судді Васильківського районного суду Київської області безстроково);

2011 – т. ч. – переведена на роботу на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.

Причетність до одного з кейсів (який кейс, посада на момент причетності):

Відхилила клопотання захисту Андрія Антоненка про зміну запобіжного заходу.

Була суддею в процесі за позовом колишнього радника секретаря РНБО Сергія Сивохи та нардепа Максима Бужанського проти представників “Нацкорпусу” Юрія Каплі, Олександра Демидова та Сергія Тамаріна. Адвокати подавали позов про відвід судді.

Порушення законодавства в рамках кейсу:

Інформація уточняється

Причетність до інших справ, що мали суспільний резонанс (в якій справі був помічений, статус в рамках цієї справи, рік, місяць):

Суддя Віта Бортницька не лише зобов’язала організацію видалити всі відомості про Мартиненка на сайті, а й заборонила публікувати будь-які дані про кримінальне провадження, доки не буде оприлюднений обвинувальний вирок. Незалежно від того, чи це нові свідчення у справі чи просто новина про призначення чергового судового засідання, “Центр протидії корупції” не може нічого публікувати та поширювати.

За повідомленням на сайті Кореспондент.нет, суддя Бортницька постановила ухвалу про застосування до судді Господарського суду Києва Любомира Головатюка, підозрюваного в отриманні хабара в розмірі $10 тис доларів, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 293 тис грн.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Бортницька 19 січня 2018 року постановила ухвалу про арешт рахунків офшорних компаній, на які, за даними слідства, надходили кошти від закупівлі так званих «вишок Бойка». За інформацією сайту “Судовий репортер”, у 2011 році ДАТ «Чорноморнафтогаз» придбав дві морські бурові установки на суму $800 млн при реальній їх вартості $389 млн. Постачальниками стали офшорні компанії «Highway Investment Processing LLP» і «RIGAS KUGU BUVETAVA». За даними слідства, ці кампанії пов’язують з сім’єю Кацуб, які мають тісні стосунки з екс-регіоналом та нинішнім головою парламентської фракції “Опозиційний блок” Юрієм Бойком. Свого часу, займаючи посаду міністра енергетики, пан Бойко посприяв у придбанні названих бурових установок, чим було завдано збитків ДАТ «Чорноморнафтогазу» на суму понад $400 млн.

Влітку 2021 року її призначили суддею у справі проти ветеранів Ігоря Чепкасова та Олександра Погребиського, яких судять за ніби то кидання яйцем в депутата від ОПЗЖ Волошина.

6 січня 2022 р. наклала арешт на майно 5-го президента України Петра Порошенка.

Недоброчесність

(наявність обставин, які говорять про ймовірне порушення переслідувачем  Закону України «Про запобігання корупції»):

Непрозорість статків

Згідно із декларацією за 2014 рік відсутні відомості про наявність у судді чи її родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам її сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мала би задекларувати житло, у якому вона проживає (користується) на будь-яких підставах.

Ухвалення сумнівних рішень

Як вбачається з ухвали про Вищої ради юстиції, суддею Бортницькою було постановлено дві ухвали (у справах №757/26252/13-к та №757/26253/13-к) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до двох активістів мітингу «За Євроінтеграцію» навпроти Будинку Кабінету Міністрів України за адресою м. Київ, вул. Грушевського 12/2. Як зазначено у Люстраційному списку Євромайдану, зазначені ухвали стосувалися Матяша О. Д. та Благодарного В. С.. При цьому Матяш О.Д. є інвалідом 3 групи, отримав від побоїв “Беркуту” закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, численні забої м’яких тканин обличчя та грудей. Десять народних депутатів звернулись до судді з клопотаннями взяти на поруки, але суддя відхилила клопотання.

Дисциплінарні стягнення та покарання:

Була притягнута до дисциплінарної відповідальності Вищою Радою Правосуддя

Скандали

Журналісти з’ясували, що науковим керівником Бортницької, яка захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, був нинішній заступник голови Офісу Президента Олег Татаров.

Посилання

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802/2003#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1029-17#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/245/2011#Text

Віта Бортницька – злочинець в мантії і ворог України

Висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики

Декларація за 2020 рік

Декларація за 2021 рік

Декларація за 2022 рік

Декларація за 2023 рік (перед звільненням)

ЗМІ про:

Писала дисертацію у Татарова: що відомо про суддю Бортницьку

Суддя Печерського райсуду блокує можливість апеляції щодо захисту голови DV Банку

Матяша і Благодарного закривають в СІЗО 27.11.2013

Підозрюваному в корупції київському судді призначили арешт і заставу

Суд відмовився відсторонити керівника «Інформаційних судових систем» Живаєва

Як суд допоміг фігуранту бурштинової справи Розенблату захиститися від НАБУ

Суддя Печерського райсуду Києва Бортницька потрапила до бази “Миротворця” за “руйнування судової системи України” та “фабрикацію справ”