Справа Русакова

Суть справи

На низці медіаресурсів із сумнівною редакційною політикою протягом останніх місяців активно поширювалася інформація про нібито умисне вбивство відомого одеського бізнесмена, засновника KADORR Group Аднана Ківана. Йдеться про смерть пацієнта, який перебував на останній стадії онкологічного захворювання та проходив шостий курс хіміотерапії. Причиною смерті був зафіксований нейтропенічний сепсис — одне з найпоширеніших і найнебезпечніших ускладнень інтенсивного лікування агресивних форм раку.

Попри характер захворювання та клінічну складність випадку, правоохоронні органи спочатку відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство. Лише згодом провадження було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 140 КК України — неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником.

Інформаційна кампанія до вироку суду

Ще до початку відкритого дослідження доказів у суді щодо хірурга Віталія Русакова була розгорнута масштабна хвиля негативних публікацій. У низці матеріалів лікаря фактично представляли винним ще до будь-якого рішення суду.

Публічний простір наповнився категоричними твердженнями про «умисне вбивство», «змову лікарів», «навмисні дії медичного персоналу».

При цьому остаточну правову оцінку цим обставинам суд досі не надав.

Початкова кваліфікація за статтею «умисне вбивство» — на тлі активної медійної кампанії — почала формувати негативний суспільний образ не лише самого лікаря, а й медичного закладу загалом ще до завершення судового розгляду.

Чому справа викликала резонанс у медичній спільноті

Після початку кримінального переслідування представники медичної спільноти України — онкологи, хірурги, професійні асоціації, представники приватної медицини — почали публічно звертати увагу на інший аспект цієї справи.

На думку багатьох лікарів, сьогодні на місці Віталія Русакова може опинитися будь-який медик, який:
— працює з тяжкими онкопацієнтами;
— бере на себе відповідальність за високоризикові клінічні випадки;
— лікує пацієнтів із прогнозовано високими ризиками ускладнень та летальності.

Медична спільнота наголошує: криміналізація складних медичних випадків без доведеного умислу може створити атмосферу страху серед лікарів та вплинути на готовність медиків братися за лікування найважчих пацієнтів.

Первинна кваліфікація як інструмент слідства

Особливу увагу привертає саме первинна кваліфікація провадження за статтею про умисне вбивство.

Така кваліфікація відкривала для слідства можливість застосування значно ширшого спектру процесуальних інструментів, зокрема:
— проведення негласних слідчих дій;
— втручання у приватне життя;
— отримання доступу до комунікацій лікарів та керівництва клініки;
— використання механізмів, передбачених для розслідування особливо тяжких злочинів.

Фактично типовий медичний випадок із тяжким онкологічним пацієнтом було переведено у площину розслідування тяжкого кримінального злочину.

На початковому етапі версія слідства звучала як припущення про те, що лікарі та керівництво клініки нібито навмисно спричинили смерть пацієнта з метою заволодіння його майном у кількох регіонах України.

Спроби закриття судового процесу

Окремо увагу привертає і перебіг самого судового процесу.

У межах розгляду справи сторона обвинувачення та потерпіла сторона неодноразово ініціювали закриття судових засідань від громадськості та медіа.

Правотворець вважає, що така практика прямо суперечить:
— принципам відкритості судочинства;
— принципу змагальності сторін;
— праву суспільства контролювати здійснення правосуддя.

Особливо у справах, які можуть формувати небезпечні правозастосовчі прецеденти для цілих професійних спільнот.

Позиції сторін

Правотворець відстежує та аналізує публічні позиції обох сторін процесу.

Позиція сторони обвинувачення — матеріали та коментарі, оприлюднені правоохоронними органами і в медіа, зокрема останні публікації інформаційного агентства УНН.

Позиція сторони захисту: публічні пояснення, документи та відеокоментарі, які оприлюднює сам Віталій Русаков на власних інформаційних ресурсах.

Правотворець продовжує моніторинг справи

Правотворець вважає, що у справах, де йдеться про лікування тяжких захворювань та можливі медичні ускладнення, застосування найтяжчих кримінальних кваліфікацій без очевидних ознак прямого умислу є непропорційним.

Подібна практика може створити небезпечний прецедент для всієї медичної системи України. Адже наслідком можуть стати: страх лікарів перед роботою зі складними пацієнтами, уникнення високоризикових операцій та лікування, посилення тиску на медичну систему через криміналізацію професійних рішень.

У наступних публікаціях ми детально розберемо:
— чому смерть онкопацієнта почали розслідувати як умисне вбивство;
— хто саме веде це провадження;
— які прокурори, експерти та судді беруть участь у справі;
— які процесуальні рішення вже ухвалювалися;
— чому ця справа може стати небезпечним прецедентом для всієї медичної системи України.

Правотворець і надалі слідкуватиме за перебігом цієї справи та закликає громадськість уважно стежити за процесом, поширювати інформацію й не дозволити цій історії залишитися поза суспільною увагою.