Сергій Стерненко/Справа про самозахист
Біографія: одеський громадський діяч, юрист та відомий блогер.
Справа: справа Стерненка.
Адвокати: Віталій Коломієць, Микола Орєховський, Андрій Писаренко, Віталій Титич, Масі Найєм, Вадим Оксюта.
Статус: Обвинувачується за ст. 115 ККУ «Умисне вбивство» та ст. 222 ККУ «Незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнестрільної чи холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин».
Стан справи: Розгляд по суті в Приморському районному суді м. Одеси.
Останнє судове засідання: січень 2021 року.
Останнє рішення суду: інформація оновлюється.
Коротка суть справи:
В Одесі на Стерненка здійснили 3 напади, під час останнього Сергія поранив одного з нападників Івана Кузнєцова, який згодом помер. У 2020 році після призначення Генпрокурором України Ірини Венедіктової та під її тиском Стерненку висунули підозру за ст. 115 ККУ ст. 222 ККУ. Стерненко наголошує: захищався і діяв відповідно до статті щодо необхідної оборони. Жоден зі свідків не підтвердив, що він добивав нападника. Доказів саме умисного вбивства в справі немає, а експертиза підтвердила: ніж не є холодною зброєю.
За словами Стерненка, у матеріалах справи описані дії, що підпадають під статтю 116 ККУ “Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання”, санкція якої передбачає позбавлення волі до 5 років. Натомість прокурори інкримінують статтю, за якою можуть посадити за ґрати до 15 років. Захист обвинуваченого вважає це “неправомірним бажанням позбавити його свободи”.
15 червня Шевченківський райсуд Києва відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт. Наразі він перебуває під нічним домашнім арештом, триває розгляд справи в Приморському райсуді Одеси.
Хронологія переслідування:
7 березня 2020 року у сесійній залі Верховної Ради України Венедіктова Ірина Валентинівна під час призначення її на посаду Генерального прокурора України, відповідаючи на запитання народного депутата України Дубінського Олександра Анатолійовича про це кримінальне провадження та можливість повідомлення йому про підозру, заявила «у нас нема можливостей довго розбиратися, все що може бути швидко закінчене, буде швидко закінчене». Таким чином, Генеральний прокурор України публічно заявила, що має намір втрутитись у хід досудового розслідування. Відеозапис висловлення:
Пізніше 25 березня 2020 року на офіційних веб-сайтах Офісу Генпрокурора та Міністерства внутрішніх справ було розміщено інформацію про зустріч керівництва ОГПУ та МВС, в ході якої «передусім органи узгодили проведення необхідних слідчих і процесуальних дій у низці резонансних кримінальних проваджень, зокрема, щодо вбивства Івана Кузнецова», тобто керівництво ОГПУ узгоджувало слідчі та процесуальні дії із керівництвом МВС у кримінальному провадженні проти Стерненка. При цьому Генеральний прокурор України та його заступники, які були присутні під час зустрічі, ніколи не входили до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та не мали повноважень на здійснення у ньому процесуального керівництва. Так само і міністр внутрішніх справ Аваков Арсен Борисович та усі присутні на вказаній зустрічі представники МВС ніколи не входили до складу слідчих груп у даному кримінальному провадженні та не могли до них входити, адже на той момент досудове розслідування здійснювалось органом, який не входить до структури МВС, а саме ГСУ СБУ. Таким чином, Генеральний прокурор України та міністр внутрішніх справ публічно вказали на своє протиправне втручання у хід досудового розслідування та перевищення ними своїх повноважень. Згадані публікації на офіційних веб-сайтах ОГПУ та МВС.
27 березня 2020 року себе на сторінці у соціальній мережі Facebook Генеральний прокурор України Венедіктова І. В. так пояснювала зустріч та обговорення даного кримінального провадження із міністром внутрішніх справ Аваковим А. Б.:
«Справа Стерненка. Була в підслідності нацполу. Передана до СБУ за неефективністю. Оскільки це питання було озвучено народним депутатом в залі засідань Верховної Ради України і на нараді з МВС і Нацполом ми говорили про ефективність діяльності, говорили про підстави і історію питання. Акцент був зроблений на роботі правоохоронців. Саме про це говорили і активісти. Не треба перекручувати інформацію і розганяти як ще один «реванш».
29 травня 2020 року Генеральний прокурор Венедіктова у інтерв’ю телеканалу «Україна24» заявила, що це кримінальне провадження обов’язково має бути передане до суду. Відповідно до положень чинного КПК України, передача справи до суду можлива тільки після повідомлення особі про підозру та складання щодо неї обвинувального акту. Таким чином, Генпрокурор Венедіктова такою заявою знову публічно вчинила протиправний тиск на прокурора, який здійснював процесуальне керівництво, та абсолютно виключила можливість закриття кримінального провадження у зв’язку із відсутністю складу злочину.
11 червня 2020 року прокурор Бозовуляк Микола Іванович погодив слідчому повідомлення про підозру Стерненку. Під час обрання щодо нього запобіжного заходу, 15 червня прокурор Радіонов Андрій Сергійович в суді підтвердив вказані факти та додав, що звернувся до Ради прокурорів із повідомленням про загрозу незалежності у зв’язку із публічним тиском, що здійснювався Генпрокурором Венедіктовою. Досудове розслідування у цьому провадженні без проведення цілого комплексу необхідних слідчих та процесуальних дій за дорученням прокурора було завершене вже за 2 тижні після повідомлення мені про підозру, а саме 25 червня.
В подальшому 15 липня 2020 року під час засідання комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, Венедіктова, відповідаючи на запитання народного депутата Бужанського Максим Аркадійович щодо обраного відносно мене запобіжного заходу, заявила:
«Це головне таке провадження, яке у суспільства викликає резонанс. Ви пам’ятаєте, що було так само пред’явлено підозра по цій же статті екс-народному депутату по подіям 14-го року, і там також прокуратура просила домашній арешт. З чим це пов’язано? Пов’язано з здоровим глуздом. Не більше і не менше. Тому що слідчі виходили безпосередньо з таким клопотанням, коли по подіям двохрічної давнини ми бачимо, що людина з’являється на слідчі дії. Ми розуміємо, що ця людина, крім того, приходить до мене під квартиру з фаєрами, щось там пише, там лякаються діти, щось там відбувається… 2 роки пройшло, людина з’являється на слідчі дії, в принципі, не дивлячись на активну політичну поведінку особи, з точки зору закону ми рухаємося, мені здається, і якогось балансу в суспільстві, правильно… Тому що все ж таки справа політично важлива, суспільсно резонансна. Як вже не кажи, а ця справа вже перейшла в розряд політичних. А це погано»
Відеозапис засідання комітету:
Усі зазначені вище обставини та висловлювання вказують на те, що під час досудового розслідування Генпрокурор Венедіктова могла неправомірно втручатись у діяльність слідчого та прокурора, у протиправний спосіб примушувати або схиляти їх до кримінального переслідування Стерненка, як завідомо невинної особи саме з політичних (як вона сама і заявила), а не з законих мотивів. Як наслідок, саме такими діями Венедіктової могли бути обумовлені прийняті під час досудового розслідування рішення про повідомлення про підозру, складання обвинувального акту та завершення досудового розслідування.
11 червня 2020 року слідчий ГСУ СБУ Дмитро Кувачов за погодженням із прокурором Миколою Бозовуляком повідомили про підозру за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 263 (носіння холодної зброї) ККУ. При тому обвинувачення грунтується тільки на взаємовиключних експертизах щодо трупа нападника, а ніж, за який інкриміновано “носіння холодної зброї” є у вільному продажі та є щонайменше 3 висновки про те, що він не є холодною зброєю.
15 червня 2020 року суддя Шевченківського суду Києва Бугіль Володимир Вячеславович обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Під час процесу суддя демонстрував явну упередженість та мав конфлікт інтересів із адвокатом Віталієм Титичем. Також він не допустив на процес багатьох поручителів.
Уже 25 червня 2020 року Служба безпеки України за дорученням ОГПУ офіційно завершила розслідування по справі, хоча сам слідчий Дмитро Кувачов не встиг провести ще ряд експертиз.
3 липня 2020 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Лашевича Валерія Миколайовича, Ященка Миколи Анатолійовича, Рибака Івана Олексійовича відмовила у задоволенні скарги сторони захисту та залишили Сергія Стерненка під цілодобовим домашнім арештом.
17 липня 2020 року суддя Шевченківського райсуду Києва Циктіч Віталій Михайлович відмовився застосувати запобіжний захід до нападника Стерненка Олександра Ісайкула, який ще в березні 2019 втік з України. З середини липня Стерненко та адвокати звертались до Шевченківського суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, але почергово судді Мєлєшак Олена Вікторівна та Хардіна Оксана Петрівна невомтивовано відмовились розглядати ці клопотання. Ще цікаве на тему
30 липня 2020 року суддя Шевченківського суду Осаулов Андрій Анатолійович обмежив Стерненку строки ознайомлення із 11 томами кримінального провадження до 13 днів. 6 серпня 2020 року суддя Шевченківського суду Антонюк Марина Станіславівна змінила запобіжний захід на нічний домашній арешт.
25 серпня 2020 року Верховний суд у складі суддів Слинька Сергія Станіславовича, Марчука Олександра Петровича, Могильного Олега Павловича відмовили Стерненку у зміні підсудності справи та передачі її на розгляд в один з судів Києва у зв’язку із наявністю небезпеки для життя та здоров’я Стерненка при розгляді справи в Одесі.
31 серпня 2020 року біля входу до Приморського суду Одеси, де мала розглядатись справа, на Стерненка напали двоє чоловіків, які пов’язані із організатором третього нападу Олександром Подобєдовим. На самому ж засіданні прокурори прокуратури Одещини Піщевятом Ігором Ігоровичем та Нєганової Олени Євгеніївни подали до суду клопотання про обрання щодо Стерненка запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, хоча він нет порушував умов домашнього арешту. Через напад під судом а також у зв’язку із можливим посиленням карантину Стерненко знову звернувся до Верховного суду із клопотанням про зміну підсудності справи на Київ, проте 8 вересня 2020 року колегія суддів Білик Ольги Володимирівни, Кравченко Станіслава Івановича та Ємець Анатолія Анатолійовича відмовили у задоволенні цього клопотання.
22 вересня 2020 року у Стерненка закінчився строк дії запобіжного заходу. Але вже 29 вересня 2020 року судді Приморського суду Одеси Кічмаренка Сергія Миколайовича, Шенцевої Ольги Петрівни та Донцов Дениса Юрійовича обрали щодо нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. При цьому самі в ухвалі вказали, що відсутні будь-які ризики.
6 листопада 2020 року захисник Стернека Масі Найєм звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання, але судді відмовились його розглядати на цьому засіданні та повідомили що розглянуть його на наступному. На наступному засіданні, 13 листопада суддя Кічмаренко відмовився приймати від адвоката Андрія Писаренка письмові заперечення щодо слів судді про українську мову під час процесу (суддя заявляв, що потерпілі можуть виступати в суді російською), і почав сперечатись із адвокатом. У зв’язку із цим він повідомив, що може видалити захисника Писаренка з зали засідань, а через поведінку Писаренка він не буде розглядати клопотання адвоката Найєма, та відклав судовий розгляд. Стерненко заявив, що відмова від розгляду клопотання неправомірна та запропонував у такому разі взагалі розглянути клопотання за відсутності захисників, однак суддя Кічмаренко це проігнорував.
29 листопада 2020 року в Стерненка вже вдруге закінчився строк дії запобіжного заходу. Прокурори знову подали клопотання про обрання запобіжного заходу Сергію у вигляді тримання під вартою. 18 грудня Стерненку дали новий запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Попри відсутність підстав говорити про ризик того, що Сергій буде переховуватися від слідства, запобіжний захід йому не пом’якшили. Немає жодного ризику, про що суд сам раніше і говорив.
Посилання на статті: інформація оновлюється.
Документи: інформація оновлюється.
Фото: інформація оновлюється.
Особливі заслуги та відзнаки: інформація оновлюється.