Посада: суддя Верховного суду.
Причетність: 25 серпня 2020 року Верховний суд у складі суддів Слинька Сергія Станіславовича, Марчука Олександра Петровича, Могильного Олега Павловича відмовили Стерненку у зміні підсудності справи та передачі її на розгляд в один з судів Києва у зв’язку із наявністю небезпеки для життя та здоров’я Стерненка при розгляді справи в Одесі.
Кар’єра:
1993 – 1997 – суддя Печерського районного суду міста Києва.
1998 – 2011 – суддя Київського міського суду.
2011 – 2018 – суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
2018 – т.ч. – суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Скандали:
Ухвалення сумнівних рішень:
1) Відповідно до даних реєстру судових рішень у 2014 році суддя Слинько С.С. був у складі колегії суддів, яка прийняла рішення про залишення без змін вироку Дмитру та Сергію Павличенкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно за обвинуваченням у вбивстві судді Шевченківського районного суду міста Києва Сергія Зубкова. Слід вказати, що цей вирок викликає деякі сумніви. Зокрема, як повідомляє видання «Українська правда», свідки, допитані у ході судового розгляду цієї справи, зазначали, що не впізнають в підсудних вбивць та сумніваються в тому, що слідчі правильно зафіксували їхні слова у відповідних протоколах. Інші докази щодо підтвердження вини Павличенків також є сумнівними.
2) Відповідно до реєстру судових рішень та інформації з веб-сайту «РБК-Україна» у 2013 році суддя Слинько С.С. був головуючим у складі колегії суддів, яка здійснювала розгляд у касаційній інстанції кримінальної справи за обвинуваченням Луценка Ю.В. щодо нібито незаконного святкування Дня міліції у палаці «Україна». У касаційній інстанції було підтверджено законність вироку Печерського районного суду міста Києва, яким Луценка Ю.В. було засуджено до позбавлення волі строком на 4 роки. Як вбачається із заяви верховного представника верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон і єврокомісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле, вирок Луценку та судовий процес у цілому було розцінено європейськими інституціями як такий, що не відповідає міжнародним стандартам щодо справедливого, прозорого і незалежного судового процесу.
Окрім того, у резолюціях Європейського парламенту від 09.06.2011 р. та від 14.05.2012 р. зазначалося, що у попередній доповіді Данського Гельсінського комітету з прав людини щодо справ Луценка і Корнійчука наводиться велика кількість порушень Європейської конвенції з прав людини, процеси проти інших високопосадовців з колишнього уряду є неприйнятними та є проявом вибіркового правосуддя, а також висловлювалося занепокоєння зростанням вибіркового переслідування діячів політичної опозиції в Україні та було визнано Луценка таким, що засуджений з політичних мотивів.
Недоброчесність:
Непрозорість статків. Відповідно до інформації, що міститься у висновку Громадської ради доброчесності, сім’я судді Слинько придбала у власність значну кількість нерухомості та цінне рухоме майно, проте, як зазначається у висновку, задекларована сума доходу за останні 5 років у сім’ї судді склала 145 тис.дол. Це, на думку Громадської ради доброчесності, дає підстави стверджувати про невідповідність стилю життя судді задекларованим доходам.
Зв’язки:
Документи:
Декларація родинних зв’язків судді за 2011-2015 роки
Декларація родинних зв’язків судді за 2012-2016 роки
Декларація родинних зв’язків судді за 2013-2017 роки
Досьє судді (кандидата на посаду судді)
Висновок Громадської ради доброчесності
Декларація доброчесності 2015 рік
Декларація доброчесності 2016 рік
Декларація доброчесності 2017 рік
Декларація доброчесності судді за 2018 рік
Декларація доброчесності судді за 2019 рік
Посилання:
Розгляд резонансних справ: див: скандали.
ЗМІ про:
Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями
“Судити по-новому”: недоброчесні майбутні судді “прозорого” Верховного Суду
